Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2025 р. № 1657/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту та складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство отримує від підрядників послуги з виконання будівельних (ремонтних) робіт та перераховує передоплату у розмірі 30 відсотків вартості послуг. На суму отриманої передоплати підрядник складає податкову накладну, в якій у колонці 6 розділу Б «кількість (об’єм, обсяг)» зазначає 0,3, а в колонці 7 – ціну відповідно до договору. Роботи проводяться поетапно. Якщо обсяг фактично виконаних робіт перевищує суму отриманої передоплати, підрядник на дату складання акту виконаних робіт складає податкову накладну на суму такої різниці, в колонці 6 розділу Б якої зазначає кількість – відповідну частку обсягу виконаних робіт (наприклад, 0,2), а в колонці 7 – ціну послуг відповідно до договору.

Підприємство визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом та включає суми ПДВ по складеним підрядником податковим накладним після здійснення оплати послуг.

Залишок коштів за фактично отримані послуги Підприємство сплачує підряднику після підписання актів виконаних робіт, після чого сторони підписують додаткову угоду до договору, згідно з якою вартість робіт за договором змінюється (зменшується) та визначається у розмірі фактично виконаних робіт згідно з актом виконаних робіт. Додаткові акти виконаних робіт не складаються, доплата або повернення коштів не відбувається. При цьому, кількість (об'єм, обсяг) та ціна постачання одиниці послуги, зазначені у податкових накладних, складених підрядником, не відповідають умовам договору з урахуванням додаткової угоди.  

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи необхідно підряднику скласти розрахунок коригування до податкової накладної у викладеній у зверненні ситуації та на яку дату;

2) чи матиме право Підприємство на податковий кредит на підставі складеної підрядником податкової накладної, якщо в колонці 6 розділу Б зазначена кількість – 1, а в колонці 7 зазначена ціна, яка дорівнює сумі передоплати або обсягу виконаних робіт, зменшеного на суму передоплати?

Разом з тим, викладена у зверненні інформація не надає можливості встановити всі обставини здійснюваних платником податку операцій, зокрема у звернені наведена суперечлива інформація, а саме: в описовій частині звернення зазначено, що в податковій накладній постачальником зазначається ціна згідно з договором, а кількість – у розмірі оплаченої (фактично виконаної) частки послуги, а в питанні 2 вказано, що в податковій накладній зазначається кількість – 1, а ціна – у розмірі отриманої передоплати або обсягу виконаних робіт, зменшеного на суму передоплати. У зв’язку з цим ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування описаних у зверненні операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами
передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

ціна постачання без урахування ПДВ.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 2

Право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі складеної постачальником з дотриманням норм податкового законодавства податкової накладної за операцією з постачання таких товарів/послуг, зареєстрованої в ЄРПН, дані якої відповідають первинним документам, складеним за операцією.

Якщо дані податкової накладної (зокрема, щодо ціни та кількості товарів/послуг), складеної постачальником як на дату отримання від покупця попередньої оплати, так і на дату фактично виконаних робіт, відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією, то така податкова накладна може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем за умови дотримання інших вимог ПКУ.

Якщо після отримання попередньої оплати або постачання товарів/послуг та складання податкової накладної за такою операцією змінюється ціна та кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, які постачаються, що підтверджується відповідними первинними (бухгалтерськими) документами, постачальник повинен скласти до податкової накладної розрахунок коригування. Якщо при цьому зміна суми компенсації вартості товарів/послуг не відбувається, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжуються такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Крім того, будь-який платник податку (у тому числі постачальник, який в описаній у зверненні ситуації складає податкові накладні / розрахунки коригування) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).