Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2025 р. № 1670/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо окремих питань податкового обліку з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ  і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у ситуації 1: Товариством отримано від постачальника податкову накладну, яка містить помилки у обовʼязкових реквізитах, які заважають ідентифікувати здійснену операцію (дата складання не відповідає даті виникнення податкових зобовʼязань; показники податкової накладної не відповідають первинним документам). Постачальник не складає розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи може така податкова накладна бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту;

2) чи зобовʼязане Товариство нарахувати податкові зобовʼязання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ виходячи з бази оподаткування за даною господарською операцією;

3) чи має Товариство право на використання суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні / розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума), в частині суми ПДВ, зазначеної у такій  податковій накладній?

У ситуації 2: Товариством отримано від постачальника належним чином складену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну. Товариство має намір не відображати суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, у складі податкового кредиту.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи зобовʼязане Товариство нарахувати податкові зобовʼязання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ виходячи з бази оподаткування за даною господарською операцією;

2) чи має Товариство право на використання реєстраційної суми в частині суми ПДВ, зазначеної у такій  податковій накладній?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема дата складання податкової накладної; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ);

в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200¹ розділу V ПКУ та регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) на постійній основі, а саме  з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ та пунктом 9
Порядку № 569.

Виходячи з положень пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ та пункту  9
Порядку № 569 реєстраційна сума, у тому числі її складова − сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑_{НаклОтр}), обраховується на підставі документів, зокрема, податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених на платника податку починаючи з 01.07.2015.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо ситуацій 1, 2

Згідно зі статтями 198 та 201 розділу V ПКУ за придбаними з ПДВ товарами/послугами платник податку − покупець включає суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником з дотриманням норм податкового законодавства на дату виникнення податкових зобовʼязань та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Податкова накладна, складена на дату, відмінну від дати виникнення податкових зобовʼязань та/або показники якої не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за господарською операцією, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

Обовʼязок щодо нарахування податкових зобовʼязань, передбачених пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, виникає у платника податку у разі використання придбаних з ПДВ товарів/послуг в операціях, визначених зазначеним пунктом.

В межах функціонування СЕА ПДВ реєстраційна сума обчислюється автоматично відповідно до норм ПКУ і  Порядку № 569.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).