Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування доходів нерезидента від здійснення операції з відчуження корпоративних прав у статутному капіталі резидента України на користь іншого нерезидента та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що є юридичною особою – резидентом України. Балансова (залишкова) вартість нерухомого майна платника податків, яке розташоване на території України та належить йому на праві власності, за даними бухгалтерського обліку складає на 50 відсотків і більше від вартості всіх активів української компанії. У свою чергу, Нерезидент 1 володіє корпоративними правами платника податків у розмірі 90 відсотків. Нерезидент 1 не має постійного представництва на території України.
За повідомленням платника податків, у рамках реструктуризації бізнесу, Нерезидентом 1 планується відчуження корпоративних прав платника податків на користь Нерезидента 2 шляхом дарування корпоративних прав, без будь-якої компенсації з боку обдаровуваної сторони (Нерезидента 2). Нерезидент 2 не має постійного представництва на території України, але до дати отримання корпоративних прав платника податків в дарунок буде поставлений на облік контролюючим органом відповідно до положень пункту 64.5 статті 64 розділу ІІ Кодексу.
Платник податків повідомляє, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із застосуванням окремих норм пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи виникає об’єкт оподаткування податком на доходи нерезидентів відповідно до підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу у випадку передачі (відчуження) корпоративних прав платника податків шляхом їх дарування Нерезидентом 1 на користь Нерезидента 2?
2. Чи застосовуються звичайні ціни для визначення податкових наслідків при здійсненні операції з дарування (відчуження) корпоративних прав на користь нерезидента відповідно до положень підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу?
Щодо питань 1 – 2
Оподаткування операцій, що здійснюються за участі нерезидентів, регулюються Кодексом та чинними Угодами, які укладені між урядом України та урядом відповідної держави, податковим резидентом якої є інша сторона.
Пунктом 3.2 статті 3 розділу І Кодексу визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із пунктом 133.2 статті 133 розділу III Кодексу платниками податку – нерезидентами є:
юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.
Особливості оподаткування нерезидентів визначені пунктом 141.4 статті 141 розділу III Кодексу.
Згідно із підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є:
е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів, зокрема:
акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту «е» цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту «е» цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж
365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі
15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.
Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 розділу ІІ Кодексу.
Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.
Відповідно до статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Статтею 718 Цивільного кодексу України визначено, що дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Таким чином, у разі, якщо Нерезидентом 1 проведено відчуження інвестиційних активів, визначених підпунктом «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу, на користь Нерезидента 2, шляхом дарування корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України без будь-якої компенсації з боку обдаровуваної сторони (Нерезидента 2), то в даному випадку доход платника податків від проведення такої операції дорівнює нулю, відповідно у нього буде відсутній об’єкт оподаткування податком на прибуток відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу.
Здійснення операцій, передбачених положеннями підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу, не потребує застосування звичайних цін.
Звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Водночас платник податків не надав до звернення документи, що засвідчують обставини здійснення такої операції, тому оцінити її вплив на базу оподаткування в повному обсязі можливо тільки при отриманні таких документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |