Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2025 р. № 1695/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула повторне звернення Державного підприємства (далі – Підприємство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні поінформовано, що державне майно, закріплене за Підприємством на праві господарського відання, розташоване на земельній ділянці (далі – Ділянка), на яку у грудні 1999 року укладений договір оренди з ……. міською радою (далі – Рада) строком до 25 років (далі – Договір). Копія Договору до звернення не надана.

Підприємство, посилаючись на норми ст.ст. 92, 122, 123 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс), Закону України від 06 вересня    2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі – Закон № 5245) та у зв’язку із закінченням строку дії Договору, у серпні 2024 року звернулося до Ради з клопотанням щодо припинення його дії та розробки проєкту землеустрою про відведення Ділянки у постійне користування.

Разом з цим, нормою п.п. 4.4 Договору на Підприємство покладено обов’язок в місячний строк після завершення строку дії Договору повернення Раді Ділянки з оформленням акту її передачі.

При цьому інформація щодо підписання акту щодо повернення Ділянки, її форми власності у Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у зверненні відсутня.

Підприємство просить надати роз’яснення щодо зобов’язання сплачувати орендну плату відповідно до п. 288.1 ст. 288 Кодексу та яку інформацію слід зазначати у колонках 3-9 Розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Земельним законодавством передбачені умови набуття речових прав на земельні ділянки у разі набуття права власності на об’єкти нерухомого майна, в тому числі якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на праві оренди (частина четверта ст. 120 Земельного кодексу).

У відповідності до Закону № 5245 та частини четвертої ст. 120 Земельного кодексу Підприємство має право отримати Ділянку у постійне користування, крім випадків, що виникають, якщо на Ділянці розташовані об’єкти нерухомості інших суб’єктів господарювання.

Разом з тим, обставини щодо державного регулювання земельних відносин в частині земельних ділянок державної та комунальної власності, в тому числі під час їх передачі у власність або користування, внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо таких земельних ділянок, не належать до повноважень контролюючих органів, визначених п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу.

Враховуюче те, що Підприємство продовжує користуватися Ділянкою, тому до завершення виконання Радою норми п. 4.4 Договору у Підприємства існує податковий обов’язок з обчислення, декларування та сплати орендної плати на підставі умов Договору.

При цьому, при обчисленні річної суми орендної плати Підприємство у колонках 3-7 Розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» Декларації вносить відомості Договору, припинення якого не відбулося у зв’язку з невиконанням п. 4.4. Договору.

Період користування Ділянкою за податковий (звітний) рік зазначається у колонках 8 або 9 Розділу ІІ Декларації, при цьому колонка 8 заповнюється відповідно до примітки 12 до Декларації за фактичний період користування Ділянкою.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.