Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей складання розрахунків коригування до податкової накладної з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Фермерське господарство 09.02.2022 отримало аванс за товар. На дату першої події було складено податкову накладну та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений термін.
Згідно додаткової угоди та акту дооцінки товару 26.02.2025 відбулась зміна номенклатури та вартості товару, в результаті чого збільшено суму компенсації вартості товару.
На дату укладання додаткової угоди та акту дооцінки складено розрахунок коригування до податкової накладної на збільшення суми компенсації вартості товару і зміни номенклатури, але, оскільки дата складання розрахунку коригування перевищує 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування, такий розрахунок коригування не було зареєстровано в ЄРПН
Доплата згідно додаткової угоди та акту дооцінки здійснена в березні
2025 року.
Інформуючи про зазначене, Фермерське господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) яка дата є першою подією в здійсненій операції: дата додаткової угоди та акту дооцінки чи дата здійснення доплати коштів на розрахунковий рахунок згідно вищезазначених документів;
2) оскільки з дати складання податкової накладної минуло більше
1095 календарних днів, чи має право Фермерське господарство скласти податкову накладну на суму дооцінки і зареєструвати в ЄРПН. Яким чином в податковій накладній зазначити нову номенклатуру, кількість та ціну товару відповідно до додаткової угоди та акту дооцінки;
3) чи має право покупець включити до складу податкового кредиту суму ПДВ за такою податковою накладною?
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку ¬ постачальника, то:
постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 – 2
У разі наступного за постачанням збільшення суми компенсації вартості товарів у платника податку – постачальника виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, для збільшення податкових зобовʼязань, нарахованих за операцією з постачання таких товарів/послуг, та складання розрахунку коригування до відповідної податкової накладної.
Такий розрахунок коригування складається на дату доплати коштів покупцем та може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений. Водночас розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН.
Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, у разі наступного за постачанням збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг, з дати відвантаження яких та складання відповідної податкової накладної минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення із врахуванням зміни номенклатури товару. Така податкова накладна складається на дату доплати коштів покупцем та підлягає реєстрації в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Податкові зобовʼязання з ПДВ повинні бути відображені постачальником у складі податкової звітності за той звітний (податковий) період, у якому таким постачальником отримано від покупця доплату за товари/послуги.
Щодо питання 3
В межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування податкового кредиту контрагентами Фермерського господарства на підставі окремих податкових накладних (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи).
Разом з цим повідомляємо, що кожен з таких контрагентів Фермерського господарства може самостійно звернутись до контролюючого органу з детальним описом здійснюваних ним операцій за отриманням індивідуальної податкової консультації.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |