Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2025 р. № 2211/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства), і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПрАТ здійснюючи господарську діяльність, планує укласти договір про участь у розподілі прибутку, істотними умовами якого є:

Сторонами є: фізична особа – інвестор та ПрАТ – отримувач грошового внеску (платник податку на прибуток на загальних підставах).

Предмет договору: інвестор погоджується надати ПрАТ, а ПрАТ погоджується прийняти грошовий внесок. В обмін на надання інвестором грошового внеску ПрАТ погоджується сплачувати відповідний дохід або забезпечувати його сплату третьою особою, визначеною ПрАТ (залежно від обставин) інвестору в порядку, передбаченому договором.

У ПрАТ відсутнє зобов’язання повертати інвестору внесок та здійснювати будь-які інші відрахування або платежі інвестору, окрім виплати відповідного доходу, що дорівнює встановленому у договорі відсотку від прибутку (доходу) ПрАТ, одержаного ПрАТ за результатами фінансового кварталу/року після фактичного отримання грошового внеску.

За наслідками перерахування коштів інвестор не набуває права на частку у статутному капіталі (майні) ПрАТ, та/або на участь в управлінні ПрАТ, та/або отримання певної частки прибутку (дивідендів), та/або активів у разі ліквідації ПрАТ.

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснюється за правилами Міжнародних старндартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності.

ПрАТ на дату отримання внеску у грошовій формі визнає таку суму фінансовим зобов’язанням у пасивах балансу за справедливою вартістю.

Подальша оцінка ПрАТ фінансових зобов’язань проводиться щоквартально/щомісячно/щорічно через прибутки та збитки.

Нарахування доходу інвестору відображається як фінансові витрати у періоді їх нарахування щоквартально/щомісячно/щорічно.

Фінансовий інструмент є фінансовим зобов’язанням та не є власним капіталом ПрАТ.

ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи правильно розуміє ПрАТ, що виплати, які будуть здійснюватися на користь фізичної особи в межах даного Договору про участь в розподілі прибутку підпадають під визначення інших доходів в розумінні п.п. 164.1.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором?

 2. Чи правильно розуміє ПрАТ, що визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток при виконанні договору про розподіл прибутку (з урахуванням істотних умов договору та відображенням у бухгалтерському обліку) здійснюється за даними фінансового результату, без жодних коригувань на різниці, які виникають згідно норм Кодексу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу).

Щодо першого питання

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа ‒ резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

 Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 ‒ 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162

Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу і п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок  (п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Отже, кошти, які будуть виплачуватися фізичній особі ПрАТ  включаються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому ПрАТ зобов’язане виконати всі функції податкового агента, передбачені Кодексом.

Щодо другого питання

Порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів визначає  Закон України від 27 липня 2022 року № 2465-IX «Про  акціонерні товариства» (далі – Закон № 2465-IX).

Статутний капітал – капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій такого товариства (п. 30 частини першої ст. 2 Закону № 2465-IX.

Акціонерне товариство – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (частина перша ст. 3 Закону № 2465-IX).

Порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (частина третя ст. 16 Закону № 2465-IX).

Сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів вважається безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються, зокрема, також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Згідно з  п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Відповідно до п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

У разі виплати дивідендів фізичним особам авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу, не справляється (п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.4.6 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму уцінки, врахованої у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Отже, якщо платником податку на прибуток фінансові інструменти власного капіталу перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, то за операціями з ними виникають різниці для коригування  фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.4.6 п. 140.4 та п.п. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Водночас зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.