Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.04.2025 р. № 2218/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

   

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Товариство) від (вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язане Товариство застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, а саме книжок, освітньої літератури та іншої поліграфічної продукції через веб-сайт, якщо оплата здійснюється через QR-код за допомогою сервісу ПриватБанку?

2. Чи зобов’язане Товариство застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, а саме книжок, освітньої літератури та іншої поліграфічної продукції через веб-сайт, якщо оплата здійснюється через QR-код за допомогою сервісу IBAN Oplata?

Оскільки, сформульовані Товариством у зверненні питання 1 та 2 є однотипними і регулюються одними і тими ж нормами законодавства, тому відповідь надається щодо них одночасно.

Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання, звертаємо увагу Товариства, що пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Наголошуємо, що посилання в зверненні на складність застосування норм Кодексу, не має жодного відношення до порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та норм прямої дії Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі– Закон № 265), що є спеціальним.

При цьому наведені у зверненні порядки приймання платежів сервісами ПриватБанку та IBAN Oplana, не впливають на обсяг прав та коло обов’язків, що супроводжують процеси здійснення розрахунків, в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО), формування та видачі або надсилання розрахункових документів споживачу.

Окремо слід зазначити, що звернення не містить інформації стосовно способів оплати споживачами, що унеможливлює надання вичерпної відповіді по суті.

Враховуючи викладене вище та з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його загальних положень.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу І Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 № 68 (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового  передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розділу II Правил визначено, що елементи даних QR –коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені у додатках 1,2 до цих Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі-застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні)
(пункт 18 розділу V Правил).

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591 «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене пунктом 2 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при виконанні банківських операцій.

При цьому зазначене право втрачається у випадку приймання оплати за товар (роботи, послуги) у спосіб, відмінний від зазначеного в пункті 2 статті 9 Закону № 265.

Таким чином, у разі надання Товариством споживачу для оплати за товар реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, зокрема за допомогою QR-коду, як масиву даних, в якому закодовані такі реквізити, і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковими, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

У свою чергу, у випадку використання Товариством послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265, а тому здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО / ПРРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.