Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.04.2025 р. № 2219/ІПК/26-15-24-01-14-08

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

 

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у звернені, Адвокатське об’єднання «…» (далі – Об’єднання)  є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків доходу.

Об’єднанням зі службою таксі (виконавець – товариство з обмеженою відповідальність) укладений договір про надання послуг з перевезення пасажирів (працівників Об’єднання). Оплату послуг з перевезення здійснює Об’єднання ляхом перерахування коштів у безготівковій формі на банківській рахунок виконавця. Надання послуг з перевезення підтверджується Актом наданих послуг.

Наказом Об’єднання про користування послугами таксі передбачено, що працівники Об’єднання під час виконання своїх посадових обов’язків можуть користуватися послугами таксі з оплатою вартості Об’єднанням при дотриманні наступних умов щодо здійснення поїздки: з метою виконання працівником своїх посадових обов’язків; в робочий час в межах міста Києва або у відряджені; послуги таксі надаються виконавцем, з яким Об’єднанням укладено договір про надання послуг з перевезення пожирів.

У зв’язку з чим Об’єднання просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

чи включається до доходу працівників Об’єднання як додаткове благо вартість  послуг перевезення за зазначених вище умов?

Згідно з підпунктом 14.1.54  пункту 14.1 статті 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 розділу IV ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 розділу IV ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 розділу IV ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до підпункту 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з пункту 170.9 статті 170 ПКУ.

Відповідно до абзацу другого підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

До підтвердних документів належать, зокрема, транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки); документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти; документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів; інші документи, що засвідчують вартість витрат.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Крім того, згідно з підпунктом 1.7 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 розділу IV, у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 розділу IV та пункту 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, у разі якщо юридична особа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то суми відшкодованих витрат за користування таксі під час відрядження, зокрема, в межах території України не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, за умови виконання вимог, встановлених пунктом 170.9 статті 170 ПКУ.

Водночас, перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено пунктом 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ, зокрема:

 дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті. (підпункт «е» підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ);

інші доходи, крім зазначених у статті 165 розділу IV ПКУ (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ).

Водночас, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПКУ, є платниками військового збору (підпункт 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені статтею 163 розділу IV ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»  ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними підпункті 1.3 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»  ПКУ (підпункт 1.4 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку (військового збору) до бюджету передбачено статтею 168 розділу IV ПКУ та підпунктом 1.4 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 розділу IV ПКУ податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену статтею 167 розділу IV ПКУ, та ставку військового збору 5 відсотків, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Таким чином, вартість  послуг перевезення таксі працівників Об’єднання, оплачена роботодавцем, включається до доходу таких працівників Об’єднання як додаткове благо та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).