Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2025 р. № 1744/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа – резидент України, отримав іноземний дохід в Чеській Республіці та відповідно сплатив там податки. На підтвердження того, що було сплачено податки від іноземного доходу в Чеській Республіці уповноважений державний орган цієї країни видав довідку в електронному вигляді. В Чеській Республіці вказані довідки уповноважені на це державні органи видають лише в електронному вигляді та у формі, яка долучена до цього запиту.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи приймають в Україні податкові органи довідки від фізичних осіб – резидентів про сплачений ними податок за межами України від іноземного доходу, видані податковими органами чи іншими уповноваженими на те державними органами інших країн, в електронному вигляді (електронній формі)?

2. Чи достатньою буде подання до відповідних податкових органів разом із річною податковою декларацією про майновий стан і доходи електронної довідки у тій формі, яка додається до цього запиту, і виданої уповноваженим державним орган Чеської Республіки на підтвердження того, що було сплачено податки від іноземного доходу в Чеській Республіці для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України враховуючи те, що вказана електронна довідка буде супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою та нотаріальним засвідченням документів українським нотаріусом?

3. Щодо операцій, з якими нерезидентами необхідно заповнювати рядки 31-33 Звіту про контрольовані іноземні компанії: нерезидентами відносно цієї контрольованої іноземної компанії чи нерезидентами відносно України? Наприклад, контрольована іноземна компанія знаходиться в Республіці Кіпр, відповідно рядки 31-33 Звіту про контрольовані іноземні компанії  заповнюються щодо операцій з нерезидентами відносно Республіки Кіпр чи нерезидентами відносно України?

Щодо першого та другого питань

Абзацом першим пунктом 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Відповідно до пункту 13.4 статті 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше
не передбачено чинними міжнародними договорами України (пункт 13.5 статті 13 Кодексу).

Статтею 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

З 2002 року Україна приєдналась до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів вчиненої в Гаазі 5 жовтня 1961 року, яка набрала чинності для України 22.12.2003 (далі - Гаазька Конвенція) (Закон України від 10 січня 2002 року № 2933 «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»).

Відповідно до статті 2 Гаазької Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Статтею 3 Гаазької Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

За інформацію, розміщеною на офіційному сайті Гаазької Конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net) Чеська Республіка є однією з договірних держав – учасниць Гаазької Конвенції.

Таким чином, документи, які видані уповноваженим органом іноземної держави у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, яка здійснюється шляхом проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Враховуючи зазначене, з метою зарахування податків та зборів, сплачених у Чеській Республіці, платник податків зобов’язаний отримати від державного органу Чеської Республіки довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації шляхом проставлення апостиля компетентним органом Чеської Республіки та супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Щодо третього питання

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Відповідно до підпункту 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу у звіті про контрольовані іноземні компанії зазначається, зокрема, перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, скорочену форму Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) та Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

У Звіті та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.

У графах 31 – 33 Звіту відображаються операції контрольованої іноземної компанії із нерезидентами, із зазначенням: переліку операцій, повного найменування нерезидента, назви держави (території), коду країни, коду платника податку, зокрема:

у графі 31 Звіту зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Перелік держав (територій) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977». Таким чином, у графі 31 Звіту зазначаються всі без виключення операції контрольованої іноземної компанії, проведені з нерезидентами відносно такої контрольованої іноземної компанії, які зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інформація зазначається по кожній операції окремо;

у графі 32 Звіту зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). З урахуванням вищезазначеного, контролюючій особі у графі 32 Звіту необхідно зазначити всі без виключення операції контрольованої іноземної компанії, проведені з пов’язаними нерезидентами відносно такої контрольованої іноземної компанії. Інформація зазначається по кожній операції окремо;

у графі 33 Звіту зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г»  підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменуванням нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня
2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм». Таким чином у графі 33 Звіту зазначаються всі без виключення операції контрольованої іноземної компанії, проведені з нерезидентами відносно такої контрольованої іноземної компанії, які зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інформація зазначається по кожній операції окремо.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.