Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2025 р. № 1758/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 та ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.03.2025 (справа № 420/24121/24), щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи є постачальником електронних комунікаційних послуг та серед іншого – надає послуги доступу до мережі Інтернет.

У зв’язку із вказаним виникла необхідність обрати додатковий КВЕД 61.10, щоб надавати зазначені послуги через власні мережі, а не через мережі що не належать або контролюються іншим ISP, як це передбачено у КВЕД 61.90.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець, залишаючись на єдиному податку, бути постачальником електронних комунікаційних послуг і при цьому обслуговувати власні кабельні мережі, а також який КВЕД для цього правильним буде обрати, щоб у фізичної особи – підприємця не виникало обов’язку перейти на загальну систему оподаткування?

2. Чи являтиметься порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування подія додавання фізичною особою – підприємцем КВЕД 61.10 з метою обслуговування власних кабельних мереж?

Щодо першого та другого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 Кодексу, зокрема, фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб –підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Отже, виходячи з вказаної норми права, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність, зокрема, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

З 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089), яким визначено правові, організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або ж користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 2 Закону № 1089:

мережа Інтернет (Інтернет) – це глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз’єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами;

послуга доступу до мережі Інтернет – це електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, та кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;

електронна комунікаційна послуга – це послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, окрім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг;

електронна комунікаційна мережа – це комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг;

електронна комунікація (телекомунікація, електрозв’язок) – передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій;

постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг;

постачальник електронних комунікаційних мереж – суб’єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов’язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж;

оператор електронних комунікацій (оператор) – суб’єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж, а в разі постачання електронних комунікаційних послуг – постачальником  електронних комунікаційних послуг.

У свою чергу, згідно з п. 87 ст. 2 Закону № 1089 постачальник електронних комунікаційних послуг – це суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та згідно з п. 85 ст. 2 Закону № 1089 постачальник електронних комунікаційних мереж – це суб’єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов’язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.

Тобто Закон № 1089 не визначає окремого суб’єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.

У той же час, як уже зазначено вище, неможливість перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування Кодекс пов’язує саме із тим, що суб’єкт господарювання здійснює господарську діяльність із надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Отже, з метою встановлення можливості чи неможливості перебування на спрощеній системі оподаткування, визначальним є саме встановлення тих видів діяльності, які здійснює чи планує здійснювати у подальшому фізична особа – підприємець.

У відповідності до частини другої ст. 16 Закону № 1089 суб’єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.

Згідно з п. 8 частини третьої ст. 16 Закону № 1089, у повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб`єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб’єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.

Відповідно до ст. 17 Закону № 1089 регуляторний орган – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, від 20 квітня 2022 року № 30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг (далі – Перелік).

В Переліку надане таке визначення послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) – це послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується, а також визначення послуг з передачі сигналів у електронних комунікаційних мережах для потреб мовлення (код послуги TB.S1) – послуги з приймання/передавання інформаційних продуктів та інформаційних послуг з використанням технічних засобів електронних комунікації них мереж для потреб мовлення.

Переліком передбачено й послугу з кодом OS.S1 як послугу технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж. За визначенням, це є послугою з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

При поданні Повідомлення суб’єкт господарювання, обираючи вид послуги з кодом OS.S1, має обрати такі уточнення щодо експлуатації електронних комунікаційних мереж:

- інших постачальників електронних комунікаційних мереж;

- інших суб’єктів господарювання.

Слід зазначити, що фізична особа – підприємець включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг саме як постачальник електронних комунікаційних послуг, що надає послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1). Ця послуга, як вже зазначалося раніше, забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, та кінцевого (термінального) обладнання, що застосовується.

Таким чином, фізична особа – підприємець не здійснює види діяльності, які є несумісними з перебуванням суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Що ж до відповідності видів діяльності КВЕД ДК 009:2010 видам діяльності, передбаченим в Переліку, то слід зазначити, що Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» встановлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об’єднанні суб’єктів господарювання, що виробляють подібні товари чи послуги або ж використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

Основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Основний вид економічної діяльності – це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік. Крім того, КВЕД призначений забезпечувати:

- статистичний облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності;

- проведення державних статистичних спостережень економічної діяльності, а також аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання показників національних рахунків - рахунків виробництва й утворення доходу, таблиці «витрати-випуск»);

- зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною через застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць, а також принципів визначення та змінення видів економічної діяльності підприємств і організацій.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас, Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, вона не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку із чим можуть виникнути суперечності щодо юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених тими чи іншими нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ.

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або ж нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Переліку, можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов’язків для суб’єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу зазначена консультація надана на виконання висновків, викладених у постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 та ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.03.2025 (справа № 420/24121/24), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно ….