Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2025 р. № 1761/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  (далі – Товариство-1) щодо окремих питань з виробництва електричної енергії платниками, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство-1 повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи та планує встановлення на території власного зерносушильного комплексу сонячної електростанції. Постачальником електроенергії для Товариства-1 є Товариство-2. Після введення в експлуатацію сонячної електростанції планується нестачу електроенергії (в разі більшого використання над виробництвом сонячною елекростанцією) покривати за рахунок  придбання її у Товариства-2, а в періоди, коли буде надлишок  виробленої електроенергії, скидати її в загальну електромережу (покупцем електроенергії буде лише Товариство-2).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Якщо юридична особа - платник єдиного податку четвертої групи встановить сонячну електростанцію і використовуватиме вироблену електроенергію лише на власні потреби:

• Товариство-1 залишається  на спрощеній системі оподаткування - єдиний податок четвертої групи?
• чи зобов’язане в даному випадку Товариство-1 реєструватися платником акцизного податку?
• у разі обов’язкової реєстрації платником акцизного податку - Товариство-1 повинно складати акцизні податкові накладні, в тому числі і на пальне, оскільки має ліцензії на зберігання пального, яке використовується лише для власних потреб?

2. Якщо юридична особа - платник єдиного податку четвертої групи встановить сонячну електростанцію і використовуватиме вироблену електроенергію як на власні потреби, так і надлишки буде скидати в загальну електромережу, покупцем яких буде виключно Товариство-2:

• Товариство-1 залишається  на спрощеній системі оподаткування - єдиний податок четвертої групи?
• або зобов’язане в даному випадку Товариство-1 реєструватися платником акцизного податку?
• у разі обов’язкової реєстрації платником акцизного податку - Товариство-1 повинно складати акцизні податкові накладні, в тому числі і на пальне, оскільки має ліцензії на зберігання пального, яке використовується лише для власних потреб?

Щодо першого – другого питань

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії, визначає та регулює Закон України від 13.04.2017 № 2019 «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року № 555-IV  механізм самовиробництва - схема підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії.

Учасник ринку електричної енергії - виробник електричної енергії, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому Законом № 2019 (підпункт 96 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Виробник електричної енергії - це суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії (підпункт 10 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно Закону № 2019 електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги.

Електропостачальник - це суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу. Універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (підпункти 30, 67, 93 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Активний споживач - споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю (частина 3² статті 1 Закону № 2019).

Частиною першою статті 58¹ Закону № 2019 визначено, що споживач, зокрема набуває статусу активного споживача, одночасно з укладенням договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Абзацом 8 частини першої статті 58¹ Закону № 2019 визначено, що договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва укладається між електропостачальником та активним споживачем, яким встановлено генеруючу установку. Постачання електричної енергії активним споживачам та купівля електричної енергії, відпущеної генеруючими установками таких споживачів в електричну мережу, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, визначених законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.235 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 291.5¹  статті 291 Кодексу встановлено перелік обмежень для платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до підпункту 291.5¹.2 пункту 291.5¹ статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, зокрема, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання).

Отже, платнику єдиного податку четвертої групи не заборонено здійснювати операції із реалізації підакцизних товарів, зокрема, виробленої електричної енергії.

Якщо діяльність Товариства-1 з виробництва підакцизних товарів підпадає під зазначені у підпункті 291.5¹.2 пункту 291.5¹ статті 291 Кодексу виключення із діяльності з виробництва підакцизних товарів, то Товариство-1 може бути платником єдиного податку четвертої групи.

Водночас, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власних сонячних панелей та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування юридичної особи  на спрощеній системі оподаткування.

Щодо реєстрації платником акцизного податку

Статтею 8 Закон № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу  електрична енергія належить до  підакцизних товарів.

Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

Відповідно до підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, об'єктами оподаткування є операції,  зокрема,  з:

        реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

        реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

        Не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (підпункт 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу).

       Підпунктом 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надане визначення відновлювальних джерел енергії – це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Згідно підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Кодексу реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.

Отже, у разі здійснення операцій з реалізації електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (сонячне випромінювання тощо) або передачі для власного споживання власновиробленої електричної енергії у суб’єкта господарювання не виникатиме податкове зобов’язання із сплати акцизного податку (згідно з підпунктами 213.1.2 та 213.2.8 пунктами 213.1 та 213.2 статті 213 Кодексу), однак Товариство повинно реєструватися платником акцизного податку у разі наявності відповідної ліцензії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

Щодо обов’язковкуи складати акцизні податкові накладні

Платником акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (підпункт 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників акцизного податку передбачено пунктом 212.3 статті 212 Кодексу.

В обов’язковому порядку зареєструватися у контролюючих органах як платники акцизного податку повинні  особи, які здійснюють, зокрема, реалізацію пального або спирту етилового за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (піідпунки 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу).

Відповідно до підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, якщо суб’єкт господарювання не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, використовує пальне виключно для власних потреб та зберігає таке пальне у приміщенні або на території, яка не є акцизним складом у розумінні підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, то суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального і у нього відсутній обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, складення акцизних накладних та їх реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Обов’язок щодо складення в електронній формі акцизних накладних та реєстрації таких накладних  Єдиному реєстрі акцизних накладних покладено на суб’єктів господарювання, які ввозять на митну територію України, зокрема, пальне або здійснюють реалізацію пального.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).