Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2025 р. № 1768/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ.

Підприємство має філії, що знаходяться за кордоном, які сплачують податки за законодавством, встановленим у відповідних країнах.

Підприємство запитує:

1. Чи можливо підприємству у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за поточний звітний рік, наприклад за 2024 рік, врахувати сплачений у 2024 році філіями підприємства за кордоном корпоративний податок за попередній рік (роки), за умови документального підтвердження сплати даного податку у поточному  - 2024 році?

2.  Якщо такого зарахування у звітному 2024 році провести неможливо, то яким чином підприємство може врахувати сплачений закордонними філіями у поточному 2024 році корпоративний податок (податок на прибуток) за минулий рік (роки)?

3. Чи можливо зарахувати сплачений у 2025 році закордонними філіями підприємства податок на прибуток (корпоративний податок) за 2024 рік в рахунок зменшення податку на прибуток підприємства в Україні за 2024 рік? Яким чином можна провести зазначене зарахування якщо сплата податку за кордоном за 2024 рік буде проведена після спливу граничного строку подання декларації з податку на прибуток підприємства в Україні?

4. В якій формі підприємству необхідно надати податковим органам України письмове підтвердження контролюючих органів інших держав щодо факту сплати корпоративного податку (податку на прибуток) закордонним філіями?

5. Яким чином відобразити зарахування сплаченого закордонними філіями податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) в рахунок зменшення податку на прибуток в Україні в Декларації підприємства?

6. Коли підприємству необхідно подавати ДПС письмові підтвердження контролюючих органів інших держав щодо факту сплати закордонними філіями корпоративного податку (податку на прибуток) за кордоном: одночасно з поданням декларацій з податку на прибуток підприємств (уточнюючого розрахунку) у ДПС в Україні ч під час перевірки підприємства контролюючими органами?

Щодо питань 1-6

Відповідно до ст. 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Резиденти – це, зокрема, юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами (п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. (п. 13.2 ст. 13 Кодексу)

Згідно із п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 13.5 ст. 13 Кодексу встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Статтею 11 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник повинен надати контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходи від продажу рухомого та нерухомого майна.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

При цьому, зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюються за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

В Декларації, сума податку на прибуток, отримана з іноземних джерел, що сплачена суб’єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16.1 додатка ЗП до Декларації.

Таким чином, сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.

При цьому сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних періодах.

Таке зарахування здійснюється за умови, що платником податку при визначенні об’єкта оподаткування дотримано вимоги ст. 13 Кодексу щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об’єкта оподаткування.

Отже, платник податку у звітному податковому періоді має право на зменшення нарахованої суми податку на прибуток тільки у разі, якщо довідка, що надається ним до контролюючого органу, підтверджує сплату податку за межами України у такому звітному періоді.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлений ст. 50 Кодексу.

Водночас відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податку на прибуток, який надав до контролюючого органу довідку, що підтверджує сплату податку за межами України у попередньому звітному (податковому) періоді, має право зменшити нараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток, задеклароване у податковій декларації за такий попередній податковий (звітний) період, шляхом подання уточнюючої декларації.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.