Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2018 р. № 597/6/99-99-01-02-02-15/ІПК

Щодо порядку оподаткування дивідендів, що сплачуються на користь нерезидента (резидента Республіки Кіпр).

Відповідно до положень п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента (п.п. „б” п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до положень п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою у розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з положеннями п. 2 ст. 10 чинної Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012 (далі - Конвенція), дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, який є фактичним власником дивідендів, можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник таких дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: а) 5 відс. від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відс. капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував у придбання акцій чи інших прав компанії у еквіваленті не менше 100000 евро; Ь) 15 відс. від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Слід зауважити, що положення пп. 1 і 2 ст. 10 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді дивідендів. Згідно з положеннями цих пунктів обидві країни, і країна, що є джерелом доходу, і країна, резидентом якої є особа, що одержує дивіденди, мають право оподатковувати такий вид доходу.

Відповідно до положень п. 2 ст. 10 Конвенції країна, в якій виникають дивіденди, має право на оподаткування таких дивідендів (якщо внутрішнім законодавством передбачене оподаткування цього виду доходу), але це право обмежується ставкою 5 відс. (або 15 відс. в залежності від випадку) загальної суми дивідендів.

При цьому відповідно до положень п. 1 ст. 10 Конвенції країна, резидентом якої є особа, що одержує дивіденди, має право оподатковувати такі дивіденди за ставками свого внутрішнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в країні, що є джерелом доходу (ст. 21 «Усунення подвійного оподаткування»).

Згідно з п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.