Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2025 р. № 1792/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

                                                                      

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства … щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство без надання будь-яких документів, зокрема, що підтверджують право власності на нерухоме майно проінформувало, що є власником приміщення, яке відноситься до коду 1251.8 класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор НК 018:2023)  та  має основний вид діяльності за класом 24.42 «Виробництво алюмінію» секції С згідно КВЕД ДК 000:2010.

Товариство зазначило, що планує здавати в оренду частину складу, а частину складу буде використовувати у своїй господарській діяльності та просить надати роз’яснення – яка площа складу, що належить Товариству на праві власності, буде об’єктом оподаткування Податком (уся площа складу чи частина площі складу, що здається в оренду).

Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують відомості про об’єкти нерухомого майна, права Товариства на них, то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання у загальному порядку.

Порядок нарахування та  сплати  Податку  врегульовано статтею 266 Кодексу. 

Згідно з  підпунктом 266.1.1 пункту 266.1  статті 266 Кодексу  платниками  Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт  266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Водночас підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Водночас підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.

Зокрема, згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу  (далі – підпункт «є» підпункту 266.2.2 Кодексу) не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, для права застосування для об’єкту нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:

основний вид діяльності має класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

будівлі мають бути віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використовуватися за призначенням, визначеним Класифікатором за кодом 125, та не здаватися в оренду, лізинг, позичку.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу за весь об’єкт.

При цьому звертаємо увагу, що виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх частин.

Враховуючи зазначене, якщо в оренду, лізинг, позичку Товариством надається  частина площі об’єкту нерухомості, то у Товариства  виникає обов’язок з нараховування  та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу об’єкту  нерухомості.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.