Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.04.2025 р. № 2329/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є суб’єктом господарювання, 100 % часток у статутному капіталі якого належить державі.

У Товариства як правонаступника державного підприємства «ХХХХХХХХ» перебувають на праві постійного користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею біля 91 тис. гектарів.

Товариство відповідно до вимог ст. 120-1 Земельного кодексу України проводить заходи, спрямовані на оформлення договорів оренди земельних ділянок з припиненням права постійного користування ними (далі – Договори).

Товариство повідомило, що частина земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні Товариства, знаходиться на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, які включені до підрозділу 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 за № 380/43786 (далі – Наказ № 376) (далі – Ділянки).

Товариство, посилаючись на пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу та на наказ № 376, просить надати роз’яснення: 1) Чи виникає обов’язок подавати податкові декларації з плати за землю (далі – Декларації) та сплачувати Податок за Ділянки? 2) Чи виникає обов’язок подавати Декларації та сплачувати орендну плату за укладеними в 2024 – 2025 роках договорами оренди Ділянок? 3) Чи має право Товариство в односторонньому порядку без укладання додаткової угоди з органом виконавчої влади, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної власності, не нараховувати та не сплачувати орендну плату за укладеними в 2024 та 2025 роках договорами оренди Ділянок? 4) Який порядок уточнення податкових зобов’язань з плати за землю у разі відсутності таких зобов’язань? 5) Який порядок визначення мінімального податкового зобов’язання за Ділянки?

Обсяг та зміст наданої Товариством інформації про об’єкт земельних відносин є недостатнім для з’ясування всіх обставин справи та надання чіткої відповіді, оскільки не надано копій державних актів, якими посвідчено право Товариства на постійне користування Ділянками, Договорів, витягів із Державного земельного кадастру тощо.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підставою нарахування земельного податку є, зокрема дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю) (пп. «а», «б», «в» п. 286.1 ст. 286 Кодексу), орендної плати – договір оренди земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Отже, у Товариства обов’язок обчислення податкових зобов’язань з плати за землю виникає у 2 - х формах: земельного податку – за земельні ділянки, право постійного користування якими не припинено; орендної плати – за земельні ділянки, що перебувають у користуванні Товариства на підставі укладених Договорів.

Відповідно до особливостей справляння плати за землю, передбачених пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у 2022 році не нараховується та не сплачується плата за землю за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Починаючи з 01 січня 2023 року плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами) (далі – Перелік). Наказом № 376 затверджено оновлений Перелік, який набрав чинності 20 березня 2025 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 485), яка набрала чинності з дня опублікування – 03 травня 2024 року, встановлено, що для цілей оподаткування території активних бойових дій – це включені до Переліку території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Отже, для цілей справляння плати за землю відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу застосовуються території активних бойових дій (Підрозділ 2 Розділу І Переліку); території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (Підрозділ 3 Розділу І Переліку) та тимчасово окуповані Російською Федерацією території України (Розділ ІІ Переліку).

Водночас зазначаємо, що для земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (Підрозділ 3 Розділу І Переліку), застосування пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу починається з початку місяця, в якому набрала чинності Постанова № 485, тобто плата за землю за такі земельні ділянки не нараховується та не сплачується починаючи з 01.05.2024.

Отже, якщо згідно з Переліком та оновленим Переліком Ділянки Товариства розташовані на територіях, які включені до Підрозділу 3 Розділу І Переліку, то плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за Ділянки не нараховується та не сплачується з 01 травня 2024 року до останнього числа місяця, у якому буде завершено бойові дії.

Якщо Товариство відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу задекларувало за 2024 – 2025 роки податкові зобов’язання з плати за землю за Ділянки (розташовані на територіях, які включені до Підрозділу 3 Розділу І Переліку), то за період, починаючи з 01.05.2024, Товариство має право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих Декларацій.

Відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Сума мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022-2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим цього підпункту, мають право відкоригувати нараховані за 2022-2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим пункту 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2023 року.

Враховуючи наведене, МПЗ за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, за які не нараховувалася та не сплачувалася плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, що розташовані на територіях активних бойових дій та територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, не визначається.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.