X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.04.2025 р. № 2337/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму звернені зазначив, що учасниками Товариства є три фізичні особи, громадяни України, резиденти України, які володіють частками в статутному капіталі Товариства. Учасники вирішили здійснити капіталізацію Товариства та планують збільшити його статутний капітал без внесення додаткових вкладів – за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства. При цьому, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 17 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою відповідальністю» (далі – Закон № 2275) співвідношення розмірів їх часток у статутному капіталі не змінюється.

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи виникає дохід та зобов’язання на утримання податку з доходів фізичних осіб та військовим збором у фізичних осіб з направлення нерозподіленого прибутку Товариства на збільшення статутного капіталу (якщо виникає, то за якою ставкою)? Чи звільняється дана операція – збільшення статутного капіталу Товариства, без внесення учасниками додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку, від оподаткування податку з доходів фізичних осіб та військовим збором?

2. Чи не прирівнюється до звичайної виплати дивідендів зазначена операція, якщо вона передбачена і виконуються умови п.п.165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу – нарахування дивідендів на користь учасників Товариства у вигляді часток, емітованих Товариством, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх учасників у статутному капіталі, та в результаті якого збільшується статутний капітал такого Товариства на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів?

Щодо першого питання

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом № 2275-VIII.

Порядок формування статутного капіталу товариства регулюється нормами глави ІІІ Закону № 2275, ст. 12 якого визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом, відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 якого господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно є інвестиціями. Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється, зокрема, також виплата в грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Зважаючи на визначення зазначених термінів, здійснення інвестицій (поповнення статутного капіталу) за рахунок нерозподіленого прибутку можливе шляхом реінвестицій дивідендів, які належать власнику корпоративних прав.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному капіталі емітента, та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою – емітентом корпоративних прав приймається рішення щодо нарахування дивідендів на користь власників таких корпоративних прав за рахунок нерозподіленого прибутку та реінвестування їх до статутного капіталу цього емітента, то сума нарахованих дивідендів не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови дотримання вимог, визначених п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Крім того, такі дивіденди звільняються від оподаткування військовим збором.

Щодо другого питання

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.11 ст. 57 Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу (п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 Кодексу).

Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу авансовий внесок, передбачений п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу, у разі виплати дивідендів фізичним особам не справляється.

Таким чином, якщо підприємством прийнято рішення про виплату дивідендів учасникам – фізичним особам, авансовий внесок з податку на прибуток не справляється.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.