Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2025 р. № 2353/ІПК/24-13-24-03

__________ р. № _______/ІПК/24-13-24-03

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у Чернівецькій області за результатами розгляду звернень з аналогічних питань ФОП (…) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що впроваджує у своїй господарській діяльності практику продажу товарів, надання послуг на умовах передоплати. Практична складова консультації, зокрема, полягає у: 1. Ризику ототожнення з використанням подарункових сертифікатів; 2. Необхідності коректного трактування авансових платежів; З. Ймовірності ототожнення із взаємозаліком зустрічних однорідних вимог; 4. Відсутності чіткої правової позиції щодо передоплати; 5. Уникненні втрат бізнесу та правового конфлікту; 6. Маркетинговій та комерційній доцільності.

Також платник податків наводить додаткову інформацію для уточнення, а саме: передоплата здійснюється покупцем із подальшим вибором товару чи послуги; покупець/замовник отримує квитанцію про сплату передоплати; оформлення відображається в межах одного договору між сторонами; стан розрахунків (розмір сплаченої передоплати, стан її використання) відображаються покупцю/замовнику у цифровому вигляді на веб-сайті/мобільному застосунку; товари/послуги передаються за окремими замовленнями, без використання сертифікатів або документів іншого характеру.

Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Чи буде підставою для переходу фізичної особи-підприємця (ФОП) зі спрощеної системи оподаткування (2-ї або 3-ї групи) на загальну систему оподаткування здійснення реалізації товарів чи послуг на умовах передоплати, коли сам товар чи послуга обираються покупцем/замовником у майбутньому, після здійснення передоплати?

2) Чи вважатиметься передоплата за товари чи послуги, які обиратимуться у майбутньому, частиною майнової вимоги чи комерційного кредиту? Якщо так, то чи є це підставою для втрати права на спрощену систему оподаткування?

З) Чи виключає використання квитанції про сплату авансу ризик ототожнення таких операцій із продажем через подарункові сертифікати?

4) Чи дозволяється відображення стану розрахунків із покупцем за передоплатою у вигляді "балансу" без ризику трактування як взаємозаліку, який заборонений для платників спрощеної системи оподаткування?

5) Чи достатньо умов договору, що уточнюють, що передоплата не є комерційним кредитом, для уникнення нарахування відсотків за користування коштами та дотримання вимог ПКУ?

 

Щодо першого – п’ятого питань

Згідно ст. 291 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи (абзац четвертий п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються зокрема:

суми податку на додану вартість;

суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

пасивні доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку платника єдиного податку третьої групи - електронного резидента (е-резидента) в банку, отримані таким платником податку.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу, у тому числі у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Так, платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

8 прим. 1) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Враховуючи зазначене вище, суми передоплати (авансу) за товари чи послуги, отримані фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку, включаються до доходу такого ФОП. При цьому оскільки розрахунок за товари  подарунковим сертифікатом фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже, не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.