Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2025 р. № 2360/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що з 2003 року зареєстрована як фізична особа – підприємець та перебуваю на обліку контролюючого органу (ГУ ДПС у Миколаївській області, жодного разу не змінювала територіально місця проведення господарської діяльності). Як фізична особа підприємець – платник єдиного податку другої групи, здійснює господарську діяльність за кодами КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (основний); 69.10 «Дiяльнiсть у сферi права»; 47.15 «Роздрiбна торгiвля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спецiалiзованих магазинах»; 47.19 «Iншi види роздрiбної торгiвлi в неспецiалiзованих магазинах». Миколаївська територіальна громада UA48060150000071713.

Станом на 01.03.2022 відсутня заборгованість зі сплати податків (єдиний внесок, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). 

Станом на 01.04.2025, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), до якого входить Миколаївська міська територіальна громада не визначено дати припинення можливих бойових дій.

Платник податків, як фізична особа підприємець – платник єдиного податку другої групи, скористалася наданим Кодексом правом не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Також платник зазначила, що станом до 01.04.2025 нею не сплачувався військовий збір.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи має право фізична особа підприємець – платник єдиного податку другої групи, із видами діяльності за КВЕД 68.20, 69.10. 47.15,47.19 не сплачувати єдиний податок та військовий збір у відповідності до п.п. 1.12 п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу, за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію?

2. Чи має право фізична особа підприємець – платник єдиного податку другої групи, із видами діяльності за КВЕД 68.20., 69.10. 47.15,47.19, відповідно до п. 9¹⁹ Перехідних положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану не сплачувати єдиний внесок?

3. Якщо призупиненні (відсутні) пільги для сплати єдиного податку, військового збору та єдиного внеску, прошу надати роз’яснення з якого періоду виникло зобов’язання у фізична особа підприємець – платник єдиного податку другої групи сплати податків та зборів?

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, зі змінами та доповненнями.

20 березня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.

Відповідно до зазначеного Переліку територія Миколаївська міська територіальна громада визначена як територія можливих бойових дій з 11.11.2022.

Щодо першого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Разом з тим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, положення підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктами 11.

Так, відповідно до п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 Кодексу.

Податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, оскільки Ви зареєструвалися як фізична особа – підприємець, платник податку другої групи до визначеної Переліком дати виникнення можливості бойових дій, а саме з 2003 року, то у Вас є право не сплачувати єдиний податок незалежно від здійснення діяльності та отримання доходу, у тому числі на території інших територіальних громад, але за можливості, Ви можете сплатити єдиний податок у відповідних періодах та відобразити таку сплату у податковій декларації.

Одночасно зауважуємо, що норми п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, територію України.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» внесено зміни до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Військовий збір для платників збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 2 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у п.п. 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу, здійснюється контролюючими органами (абзац перший п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

При цьому відповідно до абзацу третього п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим, п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому, якщо платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

Для таких платників військового збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податкові зобов'язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, оскільки Ви зареєстровані як платник єдиного податку другої групи з 2003 року, тобто до визначеної Переліком дати виникнення можливості бойових дій, то Ви маєте право не сплачувати військовий збір, незалежно від здійснення діяльності та отримання доходу, але за можливості, платник може сплатити  військовий збір у відповідних періодах та відобразити таку сплату у податковій декларації.

При цьому норми п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, територію України.

Щодо другого та третього питань

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Разом з тим, згідно з п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Разом з цим, відповідно до п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (набрав чинності 01.01.2025) на 2025 рік зупинено дію п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Враховуючи викладене, з 01.01.2025 року Ви зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.