Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства … щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство проінформувало, що відповідно до наказу Міністерства економіки України …. «Про закріплення державного нерухомого майна на праві господарського відання» Товариством здійснено заходи щодо державної реєстрації права господарського відання на державне нерухоме майно – єдиний майновий комплекс загальною площею 25727,6 кв.м., що розміщений за адресою: Одеська область, …. (далі – Об’єкт нерухомості).
Товариство проінформувало, що є балансоутримувачем Об’єкту нерухомості, здає його в оренду та запитує чи належить Товариство, як балансоутримувач, до платників Податку в частині об’єктів нерухомості, що перебувають у власності органу державної влади, закріплені за Товариством на праві господарського відання та передані у строкове платне користування орендарю на підставі договору оренди.
Згідно з доданою до звернення Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки ….), власником Об’єкту нерухомості (реєстраційний номер 00000000000) визначено орган державної влади – Кабінет Міністрів України, а правонабувачем права господарського відання визначено Товариство.
Статтею 266 Кодексу визначається порядок справляння Податку. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління.
Право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (стаття 136 Господарського кодексу України).
Норми статті 266 Кодексу поширюються на власників нерухомого майна і не застосовуються до суб’єкта господарювання, за яким об’єкти нерухомості закріплені на праві господарського відання.
Оскільки Кодексом визначено, що платниками Податку є власники об’єктів нерухомості, то у Товариства, як балансоутримувача, не виникає податкового обов’язку зі справляння Податку в частині об’єктів нерухомості, які закріплені за ним на праві господарського відання.
При цьому звертаємо увагу, що за об’єкти нерухомості, які належать Товариству на праві власності, у Товариства виникає податковий обов’язок зі справляння Податку за такі об’єкти.
Відносини, пов’язані з орендою нерухомого майна регулюються Цивільним кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди такого майна (статті 2, 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Справляння Податку на нерухоме майно, яке надається іншим підприємствам на підставі договорів оренди не передбачено Кодексом.
При цьому звертаємо увагу, що частинами 5, 7 статті 120 Земельного кодексу України визначено порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками суб’єктом господарювання, який використовує нерухоме майно на праві господарського відання, зокрема, документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, а статтею 211 Земельного кодексу України визначена відповідальність для громадян та юридичних осіб, зокрема, за ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |