Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.04.2025 р. № 1834/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування ставки податку на додану вартість до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, одним із видів господарської діяльності Товариства є «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування» (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Послуги, які надає  Товариство, включають щоденне прибирання та заправляння ліжок. Товариство здійснює діяльність в котеджному містечку з використанням орендованого майна, яке відноситься до готелів та засобів тимчасового розміщування.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) за якою ставкою підлягають оподаткуванню ПДВ операції Товариства з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), використання яких здійснюється на підставі договору оренди;

2)  чи є різниця для цілей застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків для операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) спосіб набуття майна (засобу тимчасового розміщування) у користування особою, яка надає такі послуги?

Разом з цим, у зверненні не зазначено, чи має Товариство Свідоцтво про встановлення категорії готелю та Сертифікат відповідності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Законодавство України про туризм складається з Конституції України, Закону України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 324), інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них (стаття 2 Закону № 324).

Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 324.

Згідно зі статтею 1 Закону № 324:

готель – засіб тимчасового розміщення, що складається з шести і більше номерів та в якому суб'єктом господарювання надаються готельні послуги. Види готелів визначаються Кабінетом Міністрів України;

засіб тимчасового розміщення – єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення;

готельна послуга – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) в готелі, а також додаткові послуги, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

послуга з тимчасового розміщення – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового розміщення, а також інші послуги, безпосередньо пов'язані з тимчасовим розміщенням.

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010), відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Згідно з ДК 009:2010 та з урахуванням Методологічних основ та пояснень до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень), такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність включає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад.

Такий клас охоплює діяльність з розміщування у:

готелях;

курортних готелях;

готелях класу «люкс»;

мотелях.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 та 2

Якщо Товариство має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) та є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання), то операції Товариства з постачання таких послуг із тимчасового розміщування (проживання) (в тому числі якщо надання цих послуг здійснюється з використанням орендованого майна у третіх осіб) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

Застосування зазначеної ставки податку до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) іншими суб'єктами господарювання, крім визначених підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, нормами ПКУ не передбачено.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).