Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.04.2025 р. № 1850/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками операцій, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з продажу товарів (книжок) кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ) за попередньою оплатою через інтернет-сайт (за допомогою інтернет-еквайрингу) з доставкою через поштового оператора (через декілька днів/тижнів після оплати).

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. У разі якщо розрахунки за товар проводяться через реєстратори розрахункових операцій, чи має право Товариство скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій (з типом причини 11 «Складена за щоденними підсумками операцій»)?

2. Яких умов повинен дотримуватись платник для можливості складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій у разі отримання оплати за товар за допомогою інтернет-еквайрингу?

3. Який порядок застосування пункту 187.5 статті 187 Кодексу?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996-XIV), передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,
підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996-XIV незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 розділу V Кодексу).

Разом з тим, у разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов’язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше (пункт 187.5 статті 187 Кодексу).

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14
пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс)
(пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу передбачено, що податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).

Правила складання податкової накладної регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1 та 2

З урахуванням норм пункту 201.4 статті 201 Кодексу для складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій такі операції з постачання товарів/послуг повинні здійснюватися кінцевому споживачеві, а розрахунки за такі товари/послуги мають проводитись за готівку в один із способів, визначених пунктом 201.4 статті 201 Кодексу:

через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій,

через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій безпосередньо на рахунок постачальника.

Таким чином, при дотриманні вимог, визначених пунктом 201.4 статті 201 Кодексу, платник податку може за щоденними підсумками операцій складати одну податкову накладну виходячи з загальної (повної) вартості поставленого товару (без врахування комісії за надання послуг еквайрингу).

Щодо питання 3

Для проведення суб’єктом господарювання розрахунків під час придбання товарів/послуг використовується, зокрема, платіжна картка, визначення поняття якої регламентовано у Законі України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», зі змінами (електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки).

Водночас на сьогодні законодавством України не визначено такого поняття як «кредитні та дебетові картки», а тому платники ПДВ визначають дату виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у загальному порядку (відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).