Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.04.2025 р. № 1856/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо формування дебіторської заборгованості та визнання її безнадійною, та керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3  п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ займається постачанням контейнерів полімерних для ДП «» (далі – ДП). ТОВ отримало 06.07.2023 року бюджетні кошти від їх одержувача як попередню оплату на підставі договору про закупівлю. Ці бюджетні кошти були спрямовані головним розпорядником бюджетних коштів МОЗ України на закупівлю «Контейнерів зчетверенних пластикатних з інтегрованим лейкофільтром (контейнери для крові донорів) згідно бюджетної програми КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних закладів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

ТОВ було укладено договір банківської гарантії забезпечення повернення попередньої оплати з АТ «» (далі – банк) на користь  ДП.

ТОВ розмістило на банківському рахунку бюджетні кошти в якості забезпечення повернення попередньої оплати.

Правлінням Національного банку України 07.09.2023 ухвалено рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Бюджетні кошти були заблоковані  Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

За договором банківської гарантії сума заблокованих коштів обліковується ТОВ як дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, термін позовної давності якої спливає у  липні 2026 року.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

 бухгалтерського та податкового обліку дебіторської заборгованості та визнання її безнадійною після внесення відповідного запису в ЄДРПОУ про ліквідацію банку;

відображення у фінансовій та податковій звітності, зокрема, в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств заборгованості щодо якої не створено резерв сумнівних боргів з метою запобігання отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств;

яким чином ТОВ може уникнути знецінення фінансової звітності для подальшого функціонування  ТОВ?   

 

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією вважається безнадійною заборгованістю (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною.

Правові засади ліквідації банків визначено Законом України від 07.12.2000
№ 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (зі змінами) (далі – Закон № 2121-III).

Відповідно до ст. 2 Закону 2121-III ліквідація банку – процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк як юридична особа ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина восьма ст. 77 Закону 2121-III).

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звіту про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс (частина дев’ята ст. 77 Закону 2121-III).

Водночас повідомляємо, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами) (далі – Закон № 755-IV).

Відповідно до частини четвертої 4 ст. 13 Закону № 755-IV відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, податкових органах, органах Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Отже, заборгованість банку, який ліквідується, може вважатись для цілей застосування положень Кодексу безнадійною заборгованістю відповідно до вимог п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу лише після підтвердження ліквідації банку записом про це у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

У разі наявності дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11
 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з
п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму такої списаної заборгованост. 

При цьому, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14  Кодексу за наявності підтверджуючих документів про ліквідацію банківської установи, як юридичної особи.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1
п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

Водночас зазначаємо, що сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відображатиметься в рядку 2.2.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями), а сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відображатиметься в рядку 2.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

Отже, з питання знецінення дебіторської заборгованості та відображення її у фінансовій звітності доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).