Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2025 р. № 1862/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула лист щодо питань визначення дати доходу від експорту сільськогосподарської продукції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

Відповідно до наданої у зверненні інформації, товариство є юридичною особою, яка займається вирощуванням зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь, соя) та виробництвом цукру. Продаж виробленої продукції здійснюється як на внутрішньому ринку, так і реалізує її на експорт.

Експорт сільськогосподарської продукції за кордон здійснюється товариством на підставі укладених з покупцями-нерезидентами контрактів (договорів) у відповідності до базисних умов постачання ІНКОТЕРМС – 2020.

Товариство запитує:

1. Що є датою визнання доходу товариства від експортної операції товару у разі якщо момент (дата) переходу права власності до покупця-нерезидента на товар та момент(дата) переходу ризиків втрати і загибелі експортованого товару згідно базису постачання (базисних умов постачання) відповідно до укладеного між товариством та покупцем контракту співпадають?

2. Що є датою визнання доходу товариства від експортної операції товару, якщо момент переходу ризиків втрати і загибелі експортованого товару згідно базису постачання переходить до покупця нерезидента до моменту перетину державного кордону України, а згідно умов укладеного між товариством та покупцем – нерезидентом контракту, право власності переходить до покупця після фізичного перетину державного кордону України (фактичного вивезення товару за межі України)?

3. Що є датою визнання доходу товариства від експортної операції товару якщо згідно умов контракту право власності на товар переходить до покупця-нерезидента в Україні на території складу товариства, а згідно умов базису постачання перехід ризиків втрати і загибелі щодо експортованого товару відбувається за межами України в місці доставки на складі покупця – нерезидента?

Щодо питань 1-3

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 ст. 9 Закону № 996)

Відповідно до частини п’ятої ст. 9 Закону № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання щодо дати формування доходів за операціями з експорту продукції в бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).