Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2025 р. № 1876/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  …(далі – Підприємство) від … щодо надання індивідуальної податкової консультації, надісланого листом Головного управління ДПС у … області від … № … (вх. ДПС № … від …), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів під час навчального процесу.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків Підприємство звернулось до контролюючого органу з такими питаннями:

1) Чи має право Підприємство застосовувати РРО та/або ПРРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів під час навчального процесу?

2) Чи може Підприємство розпочати використовувати РРО та/або ПРРО у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів частково (наприклад в 2-3 їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів тощо)?

3) Чи не буде визначено як порушення Постанови № 894 початок
у 2025 році використання РРО та/або ПРРО?

4) Які, можливо, податкові обов’язки виникнуть у Підприємства додатково?

Щодо питань 1, 2

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, що встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема встановлені пунктом 11 статті 9 Закону № 265, відповідно до якого РРО/ПРРО та розрахункові книжки
(далі – РК) не застосовуються при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Також, слід зазначити, що організація освітнього процесу, у Вашому випадку у закладах загальної середньої освіти, визначена статтею 10 Закону України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту»
(далі – Закон № 463).

Освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України «Про освіту», Закону № 463, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами (частина перша статті 10 Закону № 463).

Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день (частина третя статті 10
Закону № 463).

Разом з цим, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року
№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» тривалість навчального року, дата його початку та або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Державний стандарт України «Громадське харчування. Терміни та визначення», затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України
від 26 березня 1999 року № 163 (далі – ДСТУ 3862-99), визначає, що страва це  кулінарний виріб або харчовий продукт у натуральному вигляді, готовий до
вживання, порціонований та оформлений для подавання споживачам.

Вказане також кореспондується з вимогами Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за
№ 680/6968 (зі змінами) (далі – Порядок № 219), що є основним документом, на підставі якого встановлені основи роботи всіх закладів ресторанного господарства.

Зі свого боку, кулінарний виріб – це харчовий продукт (сукупність харчових продуктів), доведений до кулінарної готовності, але може вимагати незначного додаткового обробляння (охолодження, розігрівання, порціювання та оформлення).

Під харчовим продуктом у натуральному вигляді, готовим до вживання людьми, слід розуміти порціновану та оформлену для подавання споживачам речовину та продукти механічно оброблені, або не оброблені та готові для подавання споживачам у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів.

Також ДСТУ 3862-99 та Порядок № 219 містять таке поняття як закупний товар, відповідно до якого ним є товар, що його купує суб’єкт господарювання сфери громадського харчування, для подальшого перепродажу споживачам без видозмінення (порціювання, нарізання, додаткового оформлення).

Таким чином, асортимент товарів, що наведені у зверненні, а саме: вода питна бутильована та соки є закупним товаром і не може бути віднесена до страв.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 – 2 повідомляємо, що Підприємство, за наявності права не застосовувати РРО/ПРРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів під час навчального процесу, має право проводити розрахунки із застосуванням РРО/ПРРО. Підприємство може використовувати РРО/ПРРО при проведені розрахунків у господарських одиницях, на які вони будуть зареєстровані, не залежно від загальної кількості господарських об’єктів.

Слід зазначити, що ДПС вітає добровільне застосування РРО/ПРРО при проведені розрахунків незалежно від обставин, які супроводжують господарську діяльність Підприємства.

Щодо питання 3

З 01 січня 2025 року вступив у дію підпункт 3 пункту 1 постанови Національного банку України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894), який розширив коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).

Норми Постанови № 894 напряму не пов’язані із обов’язком застосовувати РРО/ПРРО, а вимагають виключно надання можливості споживачу здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв.

Відтак, за умови наявності POS-терміналу і здійснення розрахунків за його допомогою при продажу страв та безалкогольних напоїв виключно протягом навчального процесу, в межах прав наданих пунктом 11 статті 3 Закону № 265 та пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та за умови виконання інших обов’язків встановлених
Законом № 265 не буде призводити до порушень порядку проведення розрахунків.

Щодо питання 4

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 розділу I Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Для цілей оподаткування згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом визначено статтями 187, 192, 198, 201 та 203 розділу V Кодексу.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодекс на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

При цьому, згідно з пунктом 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів / послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Порядок заповнення податкової накладної затвержено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ. Порядок надання таких послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з
надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 116
(зі змінами) (далі – Порядок № 116).

Пунктом 3 Порядку № 116 передбачено, що від обкладення ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, – у межах визначеної грошової норми.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів / послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів / послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

При цьому, платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів / послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Кодексу (пункт 201.14 статті 201 розділу V Кодексу).

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 розділу II Кодексу (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 розділу ІІ Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями із застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при  продажу страв та безалкогольних напоїв.  

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.