Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2025 р. № 1882/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи.  Основними джерелами надходження коштів є операції продажу продуктів харчування та напоїв населенню.

В 2025 році платник податків планує здійснювати роздрібний продаж столових вин, пива та сидру і перрі (без додавання спирту).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи має право платник єдиного податку другої групи здійснювати роздрібний продаж столових вин?

2. Чи потрібна платнику єдиного податку другої групи ліцензія на роздрібний продаж столових вин?

3. Що таке столове вино?

4. Чи треба зареєструвати місце зберігання вина платнику єдиного податку другої групи?

5. Чи сплачувати роздрібний акциз платнику єдиного податку другої групи при роздрібному продажу столових вин?

6. Які КВЕДи потрібно мати при здійсненні продажу столових вин платник податку другої групи?

7. Чи потрібно мати первинні документи (документи на придбання товару) при продажу столових вин платнику єдиного податку другої групи? Які первинні документи повинні бути при продажу столових вин платнику єдиного податку другої групи?

8. У разі продажу одночасно продуктів харчування та столових вин, чи потрібно мати документи на придбання та продажу продуктів харчування та столових вин платнику єдиного податку другої групи? Які первинні документи потрібно мати?

9. Чи потрібно вести товарний облік запасів при роздрібному продажу продуктів харчування та столових вин платнику єдиного податку другої групи?

10. Чи має право  платник єдиного податку другої групи здійснювати роздрібний продаж пива та сидру і перрі (без додавання спирту)?

11. Чи потрібна платнику єдиного податку другої групи ліцензія на роздрібний продаж пива та сидру і перрі (без додання спирту)?

12. Якщо одночасно здійснюється продаж пива та сидру і перрі (без додання спирту) платником єдиного податку другої групи яку потрібно мати ліцензію (ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом), ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями сидром та перрі (без додання спирту)?

13. Що таке пиво, сидр і перрі (без додання спирту)?

14. Чи потрібно зареєструвати місце зберігання платнику єдиного податку другої групи роздрібної торгівлі при продажу пива та сидру і перрі (без додання спирту)?

15. Чи сплачувати роздрібний акциз платнику єдиного податку другої групи у разі роздрібного продажу пива, сидру і перрі (без додання спирту)?

16. Які КВЕДи потрібно мати при здійсненні роздрібного продажу пива, сидру і перрі (без додавання спирту) платник податку другої групи?

17. Чи потрібно мати первинні документи на поставку (придбання) товару при продажу пива, сидру і перрі (без додання спирту) платнику єдиного податку другої групи? Які первинні документи потрібно мати?

18. У разі продажу одночасно продуктів харчування, пива та сидру і перрі (без додання спирту), чи потрібно мати документи на поставку (придбання) продуктів харчування, пива, сидру і перрі (без додання спирту)? Які первинні документи потрібно мати?

19. Чи потрібно вести товарний облік запасів при роздрібному продажу продуктів харчування та пива, сидру і перрі (без додання спирту)?

20. Чи можна отримати платнику єдиного податку другої групи ліцензію: роздрібна торгівля алкогольними напоями сидром та перрі (без додання спирту), роздрібна торгівля алкогольними напоями (пивом), у разі якщо частину орендованого приміщення за місцем здійснення діяльності (місце проведення розрахунків) Орендодавець здає в оренду іншим третім особам, що мають ліцензію на продаж алкогольних напоїв? Які документи потрібно мати для отримання ліцензії?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Основні засади господарювання в Україні визначені Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відповідно до частини першої ст. 19 ГКУ суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що
не суперечить законодавству.

Згідно з ст. 42 ГКУ підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання доходу.

Відповідно до ст. 43 ГКУ підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку
не заборонено законом.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається
у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Щодо питань першого та десятого

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу,
з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1
розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Так відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу
не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку який здійснює діяльність пов’язану з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин, має право застосовувати спрощену систему оподаткування за умови дотримання всіх вимог застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених Кодексом.

Щодо питань шостого та шістнадцятого

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010
№ 457, зі змінами та доповненнями, (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. 

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абзаци восьмий, десятий п. 1 КВЕД ДК 009:2010).

При цьому наказом Державного комітету статистики України
від 23.12.2011 № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.

Враховуючи викладене, для отримання більш детальної інформації
з питання визначення КВЕД ДК 009:2010 доцільно звернутися до Державної служби статистики України.

Щодо питань другого, третього та четвертого

Відповідно до п. 8 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня
2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) вино столове – алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Закон України від 16 червня 2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (далі – Закон № 2662) регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні. Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Статтею 1 Закону № 2662 вино визначається як алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених – підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного,
та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити
від 9 до 20 відсотків об’ємних.

Згідно з п. 28 ст. 1 Закону № 2662 вино столове – вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Статтею 71 Закону № 3817 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.  

Відповідно до п. 9 частини другої ст. 71 Закону № 3817 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв
у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).

Згідно з п. 4 ст. 2 Закону № 3817 дія Закону № 3817 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, норми ст. 17 Закону № 3817 щодо зберігання алкогольних напоїв суб’єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, не застосовуються до місць зберігання суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі, на яких зберігаються виключно столові вина.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п. 7 ст. 16 Закону № 3817).

Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817 роздрібна
торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Отже, на сьогодні роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності у них ліцензії
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові» та з урахуванням обмежень, встановлених ст. 71 Закону № 3817.

Щодо питань п’ятого та п’ятнадцятого

Відповідно до п.п. 14.1.5. п. 14.1 ст. 14 Кодексу алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад            0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також
з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше,
які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу базою оподаткування
є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку
з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Пунктом 215.1 ст. 215 Кодексу визначено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).

Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, реалізованих відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

 Отже, при продажу будь-яких алкогольних напоїв (зокрема, пива,   столових вин,  сидру та перрі (без додавання спирту)) безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі повинен сплачувати  акцизний податок
за ставкою податку 5 відсотків.

Щодо питань одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого, чотирнадцятого та двадцятого

Відповідно до п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за  кодом 2203 00.

Підпунктом 3.1 п. 3 ДСТУ 4836:2007 «СИДРИ. Загальні технічні  умови», визначено, що сидр – це натуральний слабоалкогольний напій з об’ємною часткою етилового спирту від 1,2 % до  8,5 % (за об’ємом), який виробляють методом повного або часткового спиртового бродіння свіжих яблучних соків
із подальшим можливим насиченням діоксидом вуглецю ендогенного
або екзогенного походження.

Перрі – зброджений напій, дещо схожий на сидр, приготовлений
з грушевого соку.

Згідно із Законом України  від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» (зі змінами і доповненнями) «Сидр і перрі» відносяться до товарної позиції 2206 та класифікуються за кодами згідно
УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00. «Пиво із солоду (солодове)» відноситься до товарної позиції 2203 та класифікується за кодами згідно УКТ ЗЕД 2203 00 01 00; 2203 00 09 00; 2203 00 10 00.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, мають право реалізовувати сидр та перрі
(без додавання спирту) без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту) (частина восьма ст. 16 Закону № 3817).

Отже, суб’єкт господарювання на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями може здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пиво, сидр і перрі (без додавання спирту)), роздрібна торгівля виключно винами столовими може здійснюватися без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до п. 51 частини першої ст. 1 Закону № 3817 місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування,
в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється