Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2025 р. № 1892/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення       щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість вартості зворотної тари та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство здійснює операції з ввезення в митному режимі переробки на митній території України сировини. Сировина ввозиться в тарі замовника – нерезидента, яка поміщується у митний режим тимчасового ввезення.

Згідно з умовами контракту, тара є власністю нерезидента, використовується виключно для перевезення сировини, обліковується Товариством на позабалансовому рахунку та підлягає поверненню після використання. Вартість тари включається у вартість сировини, грошова застава за тару не стягується. Між Товариством та нерезидентом відсутні операції купівлі-продажу або оренди тари.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи можливе застосування норм пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ до зазначених у зверненні операцій з ввезення зворотної тари;

2) чи повинно Товариство (отримувач тари) нараховувати ПДВ на вартість зворотної тари, яка не була повернута ним у строк, який перевищує 12 місяців? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 розділу V ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

При цьому, пунктом 189.6 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів норми пунктів 189.3 ­– 189.5 статті 189 розділу V ПКУ не поширюються.

Тобто, вказане правило не виключає застосування норм пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ при здійсненні зазначених вище операцій.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1–2

У разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження отримувачу зворотної тари вона не повертається відправнику (в т.ч. нерезиденту), то враховуючи норми пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача (покупця).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).