X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.04.2025 р. № 1900/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство повідомило, що як портовий оператор планує надавати послуги клієнтам – власникам брухту чорних металів з тимчасового перебування та/або розміщення, та/або зберігання на території Підприємства, з перевалкою на морські судна.

Підприємство, посилаючись на визначення у підпункті 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу терміну «розміщення відходів» як операцій з постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів, запитує таке:

  1.  «Чи підпадає тимчасове перебування (розміщення та/або зберігання) металобрухту чорних металів, які належать клієнтам Підприємства, на території Підприємства до моменту їх навантаження на морське судно під визначення «розміщення відходів» згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?».

2. «Який саме дозвіл та якого саме уповноваженого органну видається на використання спеціально відведених місць чи об’єктів (місць розміщення відходів, сховищ, полігонів, комплексів, споруд, ділянок надр тощо) для постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів відповідно до підпункту 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?».

3. «Чи буде вважатись Підприємство платником екологічного податку відповідно до підпункт 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу у разі здійснення ним діяльності із перевалки (виконання розвантажувально-навантажувальних робіт) металобрухту чорних металів клієнтів на морські судна, що передбачає тимчасове перебування (розміщення та/або зберігання) такого металобрухту чорних металів на території Підприємства?».

Щодо питань 1-3

Особи, під час провадження діяльності яких здійснюється, зокрема, розміщення відходів в розумінні захоронення відходів, у тому числі на території України у спеціально відведених для цього місцях, на використання яких отримано дозволи уповноважених органів, визнаються платниками Екологічного податку (підпункт 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу).

Положення Кодексу узгоджено із нормами Закону України від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон), у якому термін «захоронення відходів», за яким у осіб виникає податковий обов’язок платника Екологічного податку, охоплює операції з «розміщення відходів на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу і не передбачає подальше оброблення відходів»(стаття 1 Закону).

Оскільки Підприємство має намір надавати у тому числі послугу із відповідального зберігання товарної продукції у вигляді брухту чорних металів, які належать третім особам, то податковий обов’язок платника Екологічного податку у Підприємства не виникає щодо маси товарної продукції, яка перебуває на такому зберіганні.

Водночас, оскільки під час зберігання на поверхні землі можуть утворюватися речовини та сполуки, які не передбачають їх подальше оброблення як відходів, але які можуть становити загрозу здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу, Підприємству доцільно до початку своєї діяльності, звернутися за отриманням дозволу з оброблення відходів у порядку, встановленому статтями 41-43 Закону.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).