Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2025 р. № 1967/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно форми розрахунків при продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право кінцевий споживач здійснювати розрахунки карткою, емітованою іноземним банком, за алкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, заправні контейнери,  рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристроях для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продаж яких  шляхом електронної торгівлі?
2. Чи вважатиметься порушенням частини десятої статті 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових   виробів,  тютюнової    сировини,   рідин,  що   використовуються  в

електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) здійснення розрахунку карткою,  емітованою  іноземним  банком,  за  алкогольні  напої,  тютюнові   вироби,

електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристроях для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі?

Щодо питання 1

Підпунктом 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Абзацом п’ятим пункту 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що звернення платників на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання та використання податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

У питанні 1 звернення Товариство просить надати консультацію щодо права та/або можливого обмеження кінцевого споживача проводити розрахунки шляхом використання карток емітованих іноземними банками, яке запитується в інтересах третіх осіб.

Таким чином, Товариство задає питання в інтересах іншої особи – кінцевого споживача, що не відповідає вимогам п. 52.2 ст. 52 Кодексу.

Звертаємо увагу, що ДПС в межах надання індивідуальної податкової консультації, як практичної допомоги платнику податків, наділена повноваженнями визначати коло обов’язків щодо виконання конкретних норм податкового та іншого законодавства, контроль за якими покладено на ДПС, лише стосовно платника податків, який звернувся із зверненням про отримання індивідуальної податкової консультації, та в розрізі наведених ним фактичних обставин їх застосування.

У випадку необхідності отримання консультації кінцевим споживачем, щодо якого задаються питання, він має право відповідно до ст. 52 Кодексу самостійно звернутися до контролюючого органу.

Щодо питання 2

Відповідно до частини десятої ст. 71 Закону № 3817 особи, які здійснюють продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі, зобов’язані забезпечити здійснення розрахунків за такими операціями виключно через рахунки, відкриті у надавачів платіжних послуг в Україні.

У разі електронної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, заправними контейнерами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння кінцевим споживачам норма частини десятої ст. 71  Закону № 3817 не містить виключень стосовно здійснення будь-якої форми розрахунків, крім як через рахунки, відкриті у надавачів платіжних послуг в Україні.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675).

Статтею 13 Закону № 675 визначено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Категорії надавачів платіжних послуг в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання визначено Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591).

Відповідно до  Закону № 1591 надавачами платіжних послуг в Україні є банки та небанківські фінансові установи.

Статтею 1 Закону № 1591 визначено, що:

надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (пункт 36 ст.1 Закону № 1591);

небанківський надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей цього Закону належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2 - 7 частини першої статті 10 цього Закону.

Згідно з частиною першою ст. 10 Закону № 1591 до надавачів платіжних послуг належать, зокрема, банки та філії іноземних банків.

Види платіжних послуг та види платіжних інструментів визначено ст. 5 та        ст. 34 Закону № 1591 відповідно.

Отже, Товариство, яке здійснює продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння кінцевим споживачам шляхом електронної торгівлі, зобов’язане забезпечити здійснення розрахунків за такі товари виключно через рахунки, відкриті у надавачів платіжних послуг в Україні.

Статтею 73 Закону № 3817 передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п. 24 частини другої ст. 73 Закону № 3817 за порушення вимог ст. 71 Закону № 3817 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).