Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2025 р. № 1975/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо ведення обліку доходів та витрат та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків (не є платником ПДВ), здійснює діяльність з реалізації товарів, а саме меблевими кондукторами та аксесуарами для них, вироблених з пластику та металу.

При цьому платник не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) при здійсненні розрахунків за товари, згідно п. 2 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) встановлено пільгу, відповідно до якої РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, якщо продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN і покупець самостійно здійснює повну попередню оплату з їх використанням.

Окрім того, платник також отримує оплату на поточний розрахунковий рахунок відкритий у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, при пересиланні товарів покупцям – фізичним особам через національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», на умовах післяплати, за умови наступного отриманням післяплати від покупця за відправлені товари.

Крім того платник не реалізує:

- технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;

- лікарські засоби та вироби медичного призначення;

- ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи потрібно фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи (не платник ПДВ) вести облік товарних запасів витрат та зберігати первинні документи, що підтверджують походження товарів для подальшої реалізації, за умови, що платник не застосовує РРО/ПРРО та не продає вищезазначені товари?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Абзацом першим п. 292.6 ст. 292 Кодексу встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

При цьому ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено
ст. 9 Закону № 996.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку – платник єдиного податку для ведення обліку доходів та підтвердження господарських операцій повинні мати первинні документи, які відповідають вимогам, визначених Законом № 996.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі
(із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік доходів у довільній формі на підставі документів, які пов’язані з обчисленням та сплатою податків, за умови, що такий платник не здійснює діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.