Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2025 р. № 1976/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює оптову торгівлю на ринку мінеральних вод України.

Товариство відповідно до дистриб'юторських договорів реалізовує товарну продукцію дистриб'юторам в різних регіонах країни, які, в свою чергу, зобов'язані забезпечити безперебійне постачання продукції не менш ніж
у 95 відсотках торгових точок на визначеній договором території.

Також Товариство укладає договори про надання маркетинговик послуг з мережами супермаркетів та аптечними мережами, з метою забезпечення зростання обсягів збуту товарної продукції.

На менеджерів з питань регіонального розвитку (по роботі з національними мережами) Товариство покладає обов'язок проводити переговори з торговими мережами щодо умов продажу товарної продукції, організовувати проведення заходів щодо стимулювання продажу товару, здійснювати контроль за виконанням торговими мережами стандартів мерчандайзингу, тощо.

Щомісяця керівництво Товариства визначає маршрути, які необхідно проїхати менеджерам, та які складаються з переміщень в межах міст та відряджень у регіони.

Менеджерам для виконання посадових обов'язків необхідно мати автомобіль. Правовідносини щодо використання Товариством власного автомобіля менеджера у службових цілях оформлюються договором позички легкового автомобіля.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (частина перша ст. 827 Цивільного кодексу України).

В укладеному між Товариством та менеджером договорі позички легкового автомобіля зазначено, що Товариство упродовж строку користування автомобілем здійснює за власний рахунок його заправлення паливно-мастильними матеріалами.

Товариство з постачальниками паливо-мастильних матеріалів має укладені договори на поставку пального, отримує паливні картки та, зокрема, видає їх менеджерам для заправки пальним автомобілів з урахуванням кілометражу, який необхідно проїхати впродовж місяця.

На підтвердження використання пального в службових цілях менеджер складає маршрутний лист із зазначенням маршруту прямування автомобіля та показників спідометру в момент виїзду менеджера на маршрут та у момент його повернення, що дає можливість зафіксувати фактичний пробіг автомобіля.

Відповідно до п. 19 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, використане менеджером під час виконання службових обов'язків пальне є витратами на збут, оскільки пов'язано з реалізацією (збутом) товарної продукції Товариства, і на підставі маршрутного листа списується Товариством.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи буде вартість пального придбаного Товариством для заправки власного автомобіля менеджера, з метою виконання ним службових обов’язків, підлягати оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ?

2. Чи буде вартість пального придбаного Товариством для заправки власного автомобіля менеджера, з метою виконання ним службових обов’язків, підлягати оподаткуванню військовим збором на підставі п.п. 1 п.п. 2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ?

Щодо першого та другого питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПКУ, згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 ПКУ).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100–Сп), де К коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору, встановлену
п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою виплачується дохід працівнику у вигляді вартості пального, використаного при експлуатації власного транспортного засобу під час виконання ним трудових обов’язків, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому, якщо такий дохід виплачується у негрошовій формі (паливні картки), то сума податку об’єкта оподаткування обчислюється із врахуванням положень п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.