Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2025 р. № 1998/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

 Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо розрахунку амортизації підприємством, яке виділилось, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ утворилось в результаті реорганізації шляхом виділу з ТОВ «» (далі – ТОВ1), що підтверджується відповідними документами та розподільчим балансом. У процесі реорганізації ТОВ були передані певні активи та зобов’язання. Серед активів, які було передано новоствореному підприємству були відстрочені податкові активи, які сформувались за рахунок податкових різниць від амортизації основних засобів та забезпечень, які раніше розраховувало у своєму обліку ТОВ1.

ТОВ зіштовхнулось з труднощами щодо можливості коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, передбачені ст. 138, ст. 139 Кодексу.  

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право ТОВ, яке виділилось продовжувати враховувати податкові різниці, що передані їй на дату виділу?

2. Як розраховувати амортизацію згідно п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу підприємству, яке виділилось, а саме яку вартість основних засобів необхідно брати для розрахунку податкової амортизації, враховуючи те, що залишкова вартість за даними бухгалтерського обліку, зазначена у розподільчому балансі, відрізняється від залишкової вартості, розрахованої згідно з вимогами п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу на момент виділу?

3. Чи матиме право ТОВ, яке утворилось шляхом виділу, зменшити фінансовий результат до оподаткування на суми використання створених забезпечень (резервів) витрат, сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу), якщо збільшення фінансового результату на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відображало ТОВ1?

 

Щодо питань 1-3

 Відповідно до частини першої та другої ст. 109 Цивільного кодексу України  виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно з п.п. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 Кодексу під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року
№ 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника.

Таким чином, унаслідок виділення створюється новий платник податку, а той, із якого відбувся виділ, не ліквідується.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з передачі за розподільчим балансом активів (основних засобів), зобов’язань при проведенні реорганізації шляхом виділу для платника податку, з якого здійснюється виділ інших платників податків та для новоствореного платника податку, утвореного у результаті цієї реорганізації.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

 на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених
п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума залишкової вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу, вважається залишковою вартістю таких засобів і активів для цілей оподаткування податком на прибуток.

Отже, податковій амортизації згідно з положеннями п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу у підприємства, яке виділилось, підлягає залишкова вартість переданих йому по розподільчому балансу основних засобів, визначена згідно з вимогами п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, за умови їх призначення для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток.

Водночас зазначаємо, різниці, що виникають при формуванні забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, визначено п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

        Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

        Згідно з п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

        на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

        на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

        Отже, ТОВ, яке утворилось шляхом виділу з ТОВ1, не зменшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу на суми використання забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), створених ТОВ1, з якого відбувся виділ, та на суму їх коригування (зменшення).

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).