Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2025 р. № 2008/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із складністю застосуванням окремих норм Кодексу.

В Республіці Польща компанія (податковий агент) сплачує податок на доходи з фізичних осіб авансовим методом, а податковий орган Республіки Польщі, за результатами календарного року, робить перерахунок сплаченого податку і зараховує його частину.

Таким чином, є лише загальна сума сплаченого податку, зазначена в довідці державного органу країни уповноваженого справляти такий податок. Конкретні суми (частини загальної суми сплаченого податку за рік), а також конкретні дати, коли був сплачений податок протягом календарного року, визначити неможливо.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання:

На який день брати валютний курс Національного банку України
для розрахунку суми сплаченого податку за кордоном для заповнення рядка 18 розділу V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» податкової декларації про майновий стан і доходи?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується
розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані
з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст.170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується
в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної
особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу
(п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу встановлено, що ставка податку становить
18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1
ст. 162 розділу IV Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас п.п 1.16 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім                  п.п. 1.16. п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

Враховуючи зазначене, платник податків, який отримує іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів.

Разом з цим, з метою усунення подвійного оподаткування суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Згідно з абзацом першим п.п. 170.11.2. п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Декларації.

Водночас, сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4
п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

При цьому, згідно з п. 164.4 ст. 164 Кодексу, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації
до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами (абзац другий п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Звертаємо увагу, що нормами Кодексу не передбачено зменшення річного податкового зобов’язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. 5 розділу ІІІ Інструкції у розділі V «Податкові зобов’язання
з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації в рядку 18 вказується сума податків, сплачених за кордоном, на яку платник податку
має право зменшити суму річного податкового зобов’язання згідно з
п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу, згідно з яким сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суми податку, обчисленої на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Значення рядка 18 розділу V Декларації не має перевищувати значення рядка 13 розділу V Декларації. При цьому, в рядку 13 вказується загальна сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, яка дорівнює значенню графи 6 рядка 10 розділу ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.

Враховуючи викладене, в рядку 18 розділу V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» податкової декларації про майновий стан і доходи вказується сума податків, сплачених за кордоном,
з нарахованих доходів протягом звітного року, перерахованих у гривні
за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування  таких доходів.

Водночас, якщо дата отримання іноземних доходів документально
не підтверджена, то податок на доходи фізичних осіб розраховується із загальної суми доходів з іноземних джерел, отриманих протягом звітного року, при цьому такі доходи вважаються такими, що отримані у останньому календарному місяці звітного року та перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на 31 грудня звітного року.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію