Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2025 р. № 2020/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова  служба України  у зв’язку із надходженням звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець), про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до баз даних ДПС Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи). Основний вид діяльності згідно КВЕД _ 45.32 роздрiбна торгiвля деталями та приладдям для автотранспортних засобiв.

Підприємець звернувся до податкового органу із наступними питаннями:

1. Чи потрібно Підприємцю вести облік товарних запасів по такому товару як акумуляторні батареї?
2. Яка відповідальність за відсутність накладної від постачальника або іншого первинного прибуткового документа згідно п. 12 ст. 3 Закону України
   від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), чи згідно п.121.1 ст. 121 Кодексу?

 

Щодо питання 1

Перед надання відповіді на поставлене питання слід зауважити, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Лише виконання сукупності наведених вимог зумовлює виникнення у контролюючого органу обов’язку надати податкову консультацію. При цьому податковий орган зобов’язаний викласти висновок щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства лише в окреслених платником податків у запиті межах, тобто, щодо вказаних ним норм та в розрізі приведених ним фактичних обставин їх застосування.

Водночас із аналізу тексту звернення та поставлених питань встановлено, що Підприємцем не наведено достатніх фактичних обставин, зокрема, не зазначено чи здійснюється ним торгівля технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами або виробами медичного призначення, ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів тощо.

Таким чином, в запиті не наведено ключової фактичної обставини щодо наявності або відсутності обов’язку вести облік товарних запасів самим Підприємцем.

Крім того, під час аналізу звітної інформації в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлені факти продажу товарів, які можуть бути віднесені до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231, а також, що пов’язані з реалізацією лікарських засобів та виробів медичного призначення, а саме: аптечки автомобільні, камера заднього виду, компресор автомобільний тощо.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що за умови наявності обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів, Підприємець зобов’язаний вести облік товарних запасів щодо всього товару
в тому числі акумуляторної батареї, про яку йдеться в зверненні, так як вимоги законодавства поширюються не на одиницю товару із загального асортименту товарів, а на суб’єкта господарювання та відповідно всі товари, що реалізуються ним у господарській одиниці.

 

Щодо питання 2

Відповідальність за відсутність накладної від постачальника, як первинного документа, на підставі якого суб’єкт господарювання (далі – СГ) зобов’язаний здійснювати облік товарних запасів за місцем їх реалізації передбачена ст. 20 Закону № 265, є прямим порушенням вимог саме п. 12 ст. 3 цього Закону та не має жодного відношення до штрафної санкції встановленої п.121.1 ст. 121 Кодексу.

Згідно із статтею 20 Закону № 265 до СГ, який не здійснив облік товарних запасів за місцем їх реалізації, у разі існування такого обов’язку, застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, штрафна санкція на підставі п. 121.1 ст. 121 Кодексу може бути застосована за ненадання документів, що є предметом перевірки, як окремо, так і разом із штрафними санкціями за неналежне ведення обліку товарних запасів.

В свою чергу п. 12 ст. 3 Закону № 265 містить вимогу до СГ щодо обов’язку ведення обліку товарних запасів, здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку та надання на момент початку проведення перевірки документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

        У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію