Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2025 р. № 2029/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування норм пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в межах статутної діяльності, відповідно до укладеного контракту з постачальником-нерезидентом, Товариство здійснює ввезення в митному режимі імпорту товарів оборонного призначення, назва і коди УКТ ЗЕД яких вказано у зверненні (далі – Товари). Товари Товариство постачає суб’єктам господарювання (ТОВ, комунальним підприємствам, фізичним особам-підприємцям, тощо), органам місцевого самоврядування та фізичним особам, які в подальшому безоплатно передають їх Збройним Силам України, іншим військовим формуванням та безпосередньо військовослужбовцям, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування агресії російської федерації проти України.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

 

1) чи може Товариство застосовувати положення підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ у частині звільнення від оподаткування ПДВ та не нарахування ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ до операцій з постачання на митній території України Товарів на підставі отримання сертифікату кінцевого споживача?

2) чи має сертифікат кінцевого споживача відповідати формі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 920 «Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю» (далі – Постанова № 920) або ж Товариство може застосовувати інші форми сертифікату кінцевого споживача, що надаються покупцями?

3) чи повинно Товариство дотримуватись норм, що визначені Постановою № 920, постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004
№ 86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» як імпортер у разі отримання сертифікату кінцевого споживача для звільнення від ПДВ на підставі підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

4) чи може Товариство застосовувати положення підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ у частині звільнення від ПДВ операцій з постачання на митній території України Товарів суб’єктам господарювання і фізичним особам, які в подальшому безоплатно передають такі товари фізичним особам – військовим, що є кінцевими отримувачами товарів, та:

а) надають документальне підтвердження Товариству про отримання Товарів фізичними особами – військовослужбовцями?

б) не надають документальне підтвердження Товариству про отримання Товарів фізичними особами – військовослужбовцями?

5) чи може Товариство застосовувати положення підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ у частині звільнення від ПДВ операцій з постачання на митній території України Товарів суб’єктам господарювання і фізичним особам, які в подальшому безоплатно передають такі товари військовим частинам, що є кінцевими отримувачами товарів, та:

а) надають документальне підтвердження Товариству про отримання Товарів військовими частинами?

б) не надають документальне підтвердження Товариству про отримання Товарів військовими частинами?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом
№ 808;

державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

Суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом зазначені в Законі України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (далі – Закон № 638).

Так, згідно зі статтею 4 Закону № 638, суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є:

Служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю;

Міністерство внутрішніх справ України;

Національна поліція;

Міністерство оборони України;

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;

Управління державної охорони України;

Збройні Сили України;

Національна гвардія України.

Суб’єкти, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України визначені Законом України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (далі – Закон
№ 2469).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 2469 до складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі товарів оборонного призначення), підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що: 

- такі товари (у тому числі товари оборонного призначення) належать до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32             підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

- кінцевим отримувачем таких товарів (у тому числі товарів оборонного призначення) відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено:

правоохоронні органи;

Міністерство оборони України;

Збройні Сили України та інші військові формування;

добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України;

інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України;

підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

Якщо операції з постачання товарів оборонного призначення, підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, але при цьому таке постачання здійснюється не за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ.

Документом, який підтверджує застосування пільгового режиму оподаткування відповідно до підпункту 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, є договір або сертифікат кінцевого споживача, в яких кінцевим отримувачем визначено суб’єкта, який зазначений у підпункті 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

При дотриманні умов, визначених підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, операції з постачання Товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ.

Щодо питань 2, 3

Питання щодо форми сертифікату кінцевого споживача, а також процедури отримання такого сертифікату не належить до компетенції ДПС.

Щодо питання 4

Враховуючи норми Законів № № 638 та № 2469, суб’єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України є установи, визначені вказаними законами.

При цьому, у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ окремо військовослужбовці не зазначені, як кінцеві отримувачі товарів.

Зважаючи на вищевикладене норми підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ мають обмеження щодо кінцевих отримувачів Товарів, зокрема, такими кінцевими отримувачами не можуть бути окремі фізичні особи (військовослужбовці).

Якщо Товариством у договорі на постачання Товарів буде вказано, що такі Товари передаються безпосередньо військовослужбовцям, то операції з постачання Товарів не підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 5

Операції з постачання Товарів будь-яким юридичним чи фізичним особам підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ, відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, якщо зазначені у зверненні Товари класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб’єкта, який зазначений у такому підпункті.

Якщо Товариством у договорі на постачання Товарів буде вказано, що такі Товари передаються військовим частинам (кінцевим отримувачам Товарів) для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, то операції з постачання Товарів будуть звільнятися від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).