Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Товариство здійснює імпорт та оптовий і роздрібний продаж алкогольних напоїв, продуктів харчування та інших товарів.
Товариство звернулося до контролюючого органу із наступними питаннями (в контексті звернення):
Перед наданням відповіді на поставлені запитання слід зауважити, що індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз’яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.
Водночас, цитування вимог законодавства України, прийнятих на його підставі під законних актів та наданих контролюючими органами роз’яснень (у тому числі переведених у категорію не чинних) не може вважатись зазначенням практичної необхідності чи наведенням фактичних обставини, оскільки із такого підходу до оформлення звернення про надання індивідуальної податкової консультації не можливо встановити із застосуванням якої саме норми законодавства у платника виникли труднощі та потребує роз’яснення.
Більше того, звернення Товариства містить посилання на пункт 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який взагалі не може бути застосований у даному випадку, оскільки він передбачає випадки незастосування РРО/ПРРО при наданні послуг, а Товариство, відповідно до звернення, здійснює діяльність з продажу товарів, а саме імпорт, оптовий і роздрібний продаж алкогольних напоїв, продуктів харчування та інших товарів.
На противагу наведеному у зверненні Товариства інформуємо, що за посиланнями вказаними нижче, на сайті ДПС розміщено чинні роз’яснення щодо заповнення рядків 12 – 17 фіскального чека:
Чи вважаються з’єднаними платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО, якщо вони з’єднані спільним інтерфейсом, засобами проводового або безпроводового зв’язку, але не мають відповідного програмного забезпечення для взаємодії шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних?
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42785
Чи зобов’язаний СГ друкувати рядки 12 – 17 фіскального чека у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу?
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42765
Чи передбачена відповідальність за відсутність у фіскальному чеку, сформованому на РРО та/або ПРРО, реквізитів рядків 12 – 17, якщо у СГ не має можливості з’єднати/поєднати РРО/ПРРО з платіжним терміналом (POS-терміналом), у тому числі після 01.03.2025?
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42738
Враховуючи викладене вище, на офіційному вебпорталі ДПС містяться актуальні роз’яснення з даного питання, а звернення Товариства оформлено суто формально.
З урахуванням того, що звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації формально відповідає вимогам статті 52 Кодексу, водночас із його тексту не можливо встановити із застосування якої саме норми податкового чи іншого законодавства у Товариства виникли труднощі, а тому роз’яснення йому надається виходячи із загальних вимог законодавства.
Щодо питання 1
Відповідно до термінів, які вживаються у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за
№ 220/28350 (далі – Положення № 13), платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО – це сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.
Товариство просить роз’яснити може вважатися платіжний термінал, який був раніше з’єднаним через мережу Wi-Fi з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), не з’єднаним з РРО/ПРРО, якщо через наявність технічних причин (наприклад нестабільна робота мережі Інтернет) він роз’єднається з РРО/ПРРО.
Водночас, коли має місце нестабільна робота мережі Інтернет, то у такому випадку саме пособі здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів не можливе, а тому питання 1 сформульовано Товариством у спосіб, що не дає можливості однозначного його розуміння і як результат надання відповіді на нього.
Щодо питання 2
Пункт 4 розділу II Положення № 13 містить єдину умову, а саме необхідність заповнення рядків 12 – 17 фіскального чека у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО та не встановлює будь-яких додаткових вимог.
Щодо питання 3
Відповідно до вимог Положення № 13 рядки 12 – 17 фіскального чека є обов’язковими реквізитами.
Вказані реквізити заповнюються виключно у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО.
Щодо питання 4
Закон № 265 та Положення № 13 не містять таких термінів чи понять як «не з’єднаний» чи «не поєднаний».
Як уже зазначалось вище пункт 4 розділу II Положення № 13 містить єдину умову, а саме необхідність заповнення рядків 12 – 17 фіскального чека у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 3 розділу I Положення
№ 13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа нерозрахунковим.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265 та не дотримання вимог Положення № 13 визначена статтею 17 Закону № 265 та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________________________________________________________________
Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |