Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2025 р. № 2089/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем та перебуває на третій групі єдиного податку. Податкова адреса, а також місце фактичного (   ).

         Таким чином, платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Які платник податків має пільги в оподаткуванні (єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інші податки)?

2. Яким чином або з якими формами заяв потрібно платнику податків звернутися до органів податкової служби чи інших структур?

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Кодексу).

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу).

Щодо питань першого-другого

 

Щодо єдиного податку

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Разом з тим Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.

Таким чином, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої та другої групи мали право самостійно приймати рішення щодо сплати/несплати єдиного податку.

Разом з тим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон
№ 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, положення підрозділу 8
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пп. 11 та 12.

Так, відповідно до п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу єдиний податок не сплачувався.

Таким чином, як вбачається зі змісту абзацу першого п. 11
підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати єдиний податок, є знаходження їх податкової адреси на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації. При цьому                    абзац перший п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не містить обмежень щодо можливості скористатись таким правом, за умови дотримання вказаної вище умови, для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, зареєстрованих у 2023 році.

Звертаємо увагу, що право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої групи п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, які зареєструвалися на території, визначеній Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік), вже після визначених Переліком дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку (абзац шостий п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Перелік визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац сьомий п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Перелік затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 були визначені дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який втратив чинність 20.03.2025.

20 березня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.

Водночас, право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, не розповсюджується на фізичних осіб –
підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися платником єдиного податку на території, визначеній Переліком № 309, вже після встановлених цим Переліком № 309 дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/ тимчасової окупації.

Норми п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, територію України.

Враховуючи викладене, оскільки Ви зареєстровані як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, то сплата єдиного податку здійснюватися Вами на загальних підставах без урахування положень п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

 

Щодо військового збору

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» внесено зміни до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема:

платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів
(е-резидентів) (п.п. 3 п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Військовий збір для платників збору, зазначених у п.п. 2 та п.п. 3  п.п. 1.1            п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється
з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року
№ 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 292 Кодексу (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить –                              1 відсоток від доходу, визначеного згідно із ст. 292 Кодексу (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16¹                    підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал                           (абзац другий п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

При цьому відповідно до абзацу третього п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим, п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому, якщо платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

Для таких платників військового збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податкові зобов'язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Норми п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п.п. 1.12 п. 16¹                      підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, територію України.

Враховуючи викладене, оскільки Ви зареєстровані як платник єдиного податку третьої групи, то такі платники сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

 

Щодо єдиного внеску

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 4                    частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої  Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить
22 відс. до бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону
№ 2464).

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6                   Закону № 2464).

Разом з тим, згідно з абзацом першим п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у               пп. 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення              абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого                      п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Відповідно до п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України від                              19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (набрав чинності 01.01.2025) на 2025 рік зупинено дію п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Враховуючи викладене, з 01.01.2025 року Ви зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.