Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.04.2025 р. № 2153/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до інформації, банк здійснює депозитарну діяльність депозитарної установи та обслуговує рахунки у цінних паперах клієнтів резидентів і нерезидентів.

До депозитарної установи звернулись дві компанії-нерезиденти для переведення між їх рахунками в цінних паперах акцій українського емітента внаслідок передачі активів при ліквідації (правонаступництва).

Заявник запитує:

Чи вважається, що банк виплачує дохід нерезиденту у випадку, коли він виконує функцію депозитарної установи і лише проводить операцію з переказу цінних паперів з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок в цінних паперах при ліквідації компанії-нерезидента? Чи буде в цьому разі банк, який є депозитарною установою, розглядатись як податковий агент? Якщо так, то яким чином банку утримати податок з доходу нерезидента, якщо банк фактично не буде перераховувати грошові кошти нерезиденту?

Пунктом 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

від 23.04.2013 № 735, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року за № 1084/23616, встановлено, що депозитарна установа - юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.

Статтею 5 Закону Україні від 6 липня 2012 року № 5178-VI «Про депозитарну систему України» встановлено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Рахунок у цінних паперах депонента відкривається Національним банком України при провадженні ним депозитарної діяльності депозитарної установи на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах особам, визначеним Національним банком України за погодженням з Комісією відповідно до закону.

Депозитарна установа може відкрити депоненту цінних паперів декілька рахунків у цінних паперах депонента.

Рахунок умовного зберігання в цінних паперах (далі - рахунок ескроу в цінних паперах) відкривається депозитарною установою власнику цінних паперів на підставі договору рахунка ескроу в цінних паперах, що укладається між власником цінних паперів, бенефіціаром та депозитарною установою або між власником цінних паперів та депозитарною установою.

Депозитарна установа може відкрити власнику цінних паперів декілька рахунків ескроу у цінних паперах.

За договором рахунка ескроу в цінних паперах депозитарна установа в установленому Комісією порядку веде облік прав на цінні папери та обмежень прав на та прав за цінними паперами на відповідному рахунку та виконує виключно операції переказу цінних паперів бенефіціару або вказаній ним особі, або переказу таких цінних паперів їх власнику на визначений ним рахунок за настання підстав, передбачених таким договором.

Договором рахунка ескроу в цінних паперах на депозитарну установу може бути покладений обов’язок щодо перевірки настання підстав для переказу цінних паперів бенефіціару або вказаній ним особі або повернення їх власнику цінних паперів шляхом переказу на його рахунок у цінних паперах, відкритий на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах. Якщо обов’язок щодо перевірки настання підстав для переказу цінних паперів покладено на іншу, ніж депозитарна установа, особу, депозитарна установа має право здійснювати такий переказ виключно за умови отримання від іншої особи документів, що підтверджують настання підстав, зазначених у договорі рахунка ескроу в цінних паперах.

При цьому, п. 6 Вимог до договору рахунку ескроу в цінних паперах, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 22 липня 2021 року № 553, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2021 р. за № 1072/36694, встановлено, що укладення Договору не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи.

Крім того, частиною п’ятнадцятою ст. 95 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX «Про акціонерні товариства» усі витрати, пов’язані з відкриттям та обслуговуванням рахунку умовного зберігання (ескроу), несе заявник вимоги. Банк не має права здійснювати будь-які утримання з коштів, що виплачуються акціонерам (їхнім спадкоємцям або правонаступникам, або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Отже, у разі якщо банк виконує функцію депозитарної установи і лише проводить операцію з переказу цінних паперів з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок в цінних паперах при ліквідації компанії-нерезидента, то утримання податку з доходів нерезидента та його подальшу сплату до бюджету повинен здійснювати власник такого рахунку.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії(консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування платників податку на прибуток підприємств є, зокрема, дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу ( п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Так, відповідно до п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходами нерезидента з джерелом їх походження з України є прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту «е» цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту «е» цього підпункту) визначається на підставі балансової(залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю заданими бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим підпункту «е» п.п. 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок підчас такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Відповідно до п. 64.5 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Отже, нерезидент, який відкриває рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам) та набуває право власності на інвестиційний актив повинен стати на облік у контролюючих органах України.

При цьому, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Крім того, п. 69.2 ст. 69 встановлено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.

У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

Одночасно, відповідно до п.п. 69.2¹ ст. 69 Кодексу обов’язки, передбачені цією статтею, щодо направлення до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунку власнику часток товариства в обліковій системі часток товариств або закриття такого рахунку мають бути виконані депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, з якою (яким) цим власником укладений договір щодо обслуговування рахунку (рахунків) учасника товариства. Відповідне повідомлення направляється в день укладення/припинення (розірвання) такого договору або закриття будь-якого з рахунків, що обслуговувалися відповідно до цього договору.

Обов’язки, передбачені цією статтею, щодо направлення до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства або про закриття такого рахунку мають бути виконані Центральним депозитарієм цінних паперів, з яким укладено договір рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства:

про відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства, які обліковуються в обліковій системі часток, - у день відкриття відповідного рахунку;

про закриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства, які обліковуються в обліковій системі часток, - у день припинення обліку частки товариства на рахунку ескроу, утому числі у зв’язку з розірванням такого договору.

Початок проведення операцій в обліковій системі часток товариств за рахунком власника часток товариства здійснюється за правилами пункту 69.4 цієї статті, крім проведення безумовних операцій.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію