Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.04.2025 р. № 2161/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо питань подання звітності з податку на прибуток підприємств та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

         У своєму запиті Підприємство повідомляє, що включено до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр), у зв’язку з чим просить надати відповідь на наступне питання:

          до якого податкового органу подається звітність з податку на прибуток підприємств, за новим місцем обліку з дати переходу до Офісу великих платників податків ДПС чи за попереднім місцезнаходженням платника в іншому регіоні?

         Відповідно до підпункту 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

         Згідно з пунктом 64.7 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених Кодексом для великих платників податків.

         У разі включення платника податків до Реєстру на нього поширюються особливості, визначені Кодексом для великих платників податків.

         Після включення платника податків до Реєстру та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

         Взяття на облік за основним місцем обліку великих платників податків здійснюється в міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків.

         Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

         а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

         б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

         в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронному ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (пункт 49.3 статті 49 Кодексу). 

         Платники податків, що належать, зокрема, до великих підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

         Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами пункту 46.2 статті 46 Кодексу, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток підприємств, які подають податкову звітність в електронній формі (пункт 49.4 статті 49 Кодексу).

         Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Кодексу).

         Відповідно до вимог пункту 18 статті 64 Бюджетного кодексу України, податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності входить до складу доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських, територіальних громад та зараховується до відповідних бюджетів у розмірі 100 відсотків.

         Враховуючи викладене, оскільки місцезнаходження великого платника податків не співпадає з місцем його податкового обліку, а сплата податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств такого суб’єкта у розмірі 100 відсотків зараховується до місцевого бюджету – за фактичним місцезнаходженням, то подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися таким великим платником податків (з організаційно-правовою формою власності комунальне підприємство) – за неосновним місцем обліку (фактичним місцезнаходженням).

         Отже, Підприємство повинно подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та сплачувати податкове зобов’язання по такій декларації за неосновним місцем свого обліку (фактичним місцезнаходженням).

         Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).