Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.04.2025 р. № 2226/ІПК/99-00-04-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України на звернення Громадської організації щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальною формою, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що у зв’язку з отриманням гранту від резидента Австрії, Громадська організація звернулась до контролюючого органу за підтвердженням статусу податкового резидента України на документі за спеціальною формою ZS-QU2, затвердженою Федеральним міністерством фінансів Австрії.   

Контролюючим органом у видачі довідки за спеціальною формою ZS-QU2  було відмовлено, підставою для відмови є те, що Громадська організація є неприбутковою організацією та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. При цьому Громадській організації було видано довідку-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022  № 248.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з  наступного питання:

 яким чином Громадська організація може отримати документ за спеціальною формою, затвердженою Федеральним міністерством фінансів Австрії щодо підтвердження статусу податкового резидента України відповідно до норм чинного законодавства, враховуючи той факт, що Громадська організація є платником податку з доходів фізичних осіб.

Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Довідка) та Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248, зі змінами.

Пунктом 3 Порядку визначено, що Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) подається платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно до п. 6 Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, у разі подання платником податків документів за спеціальними формами, затвердженими компетентним органом іноземної держави, для виконання відповідного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування на її території з метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел в іноземній державі або відшкодування уже сплачених податків на території іноземної держави контролюючі органи за основним місцем обліку платника податків зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента України на цих формах підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) та печаткою.

При поданні платником податку до контролюючого органу Заяви передбачено обрання одного з двох варіантів отримання результату її розгляду. При обранні платником у Заяві пункту 1 – платник отримує Довідку, при обранні пункту 2 (з зазначенням назви країни)  - платнику підтверджується статус податкового резидента України на документах за спеціальними формами.

Таким чином, у відповідності до вимог п. 2 Порядку контролюючим органом, у разі позитивного результату розгляду Заяви, може бути видана або Довідка або підтвердження статусу податкового резидента України на Документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу юридична особа - резидент – це юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.

Згідно зі ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Наразі  в українсько-австрійських податкових відносинах застосовується Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, із змінами, внесеними до неї відповідним Протоколом, ратифікованим Законом України від 16 грудня 2020 року № 1099-ІХ, який набрав чинності 25.06.2021 (далі – Конвенція).

Відповідно до ст. 1 (Особи, до яких застосовується Конвенція) ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Згідно зі ст. 2 (Податки, на які поширюється Конвенція) Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.

Існуючими податками, на які  поширюється ця Конвенція, зокрема, є:

а) в Україні:

(і) податок на прибуток підприємств;

(її)  податок на доходи фізичних осіб.

b) в Австрії:

(і) прибутковий податок;

(її) корпоративний податок;

(ііі) земельний податок;

(іv) податок на сільськогосподарські та лісогосподарські підприємства;

(v) податок на вартість незайманих земельних ділянок.

У розумінні Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об’єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку іншу організацію, що  розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Відповідно до ст. 4 Конвенції для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місцеперебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу та будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю або місцевий орган влади. Цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише  стосовно доходів із джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

Таким чином, згідно з Конвенцією  резиденція певної особи в кожній з Договірних Держав – учасниць Конвенції (в Україні та в Австрії) визначається національним (внутрішнім) податковим законодавством цих країн, зокрема, в Україні – Кодексом.

Пунктом 133.1 ст. 133 Кодексу визначено, що платниками податку-резидентами є, зокрема, суб’єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 ст. 133 Кодексу.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку у порядку та на умовах, встановлених вказаним пунктом.

Неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу (п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, підприємства, установи та організації, які  набули статус  неприбуткових, в порядку встановленому п. 133.4 ст. 133 Кодексу, не є платниками податку на прибуток підприємств та відповідно до змісту Конвенції  щодо існуючих податків, не підпадають під застосування цієї Конвенції.

При цьому, у разі наявності статусу відповідного платника податку згідно переліку податків, передбачених положеннями конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною (зокрема, податок на доходи фізичних осіб), такий платник може розглядатися як суб’єкт, на який  поширюється дія Конвенції.

Крім того, у випадку,  коли контролюючий орган має підстави для видачі Довідки платнику податків, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248, ці ж підстави можуть слугувати  для підтвердження цьому ж платнику податків його податкового статусу як резидента України на іноземній спеціальній формі.

Отже, у разі дотримання вимог Конвенції та внутрішнього законодавства України в частині платника відповідних податків, неприбуткові організації, можуть в рамках Конвенції отримати довідку про підтвердження свого статусу податкового резидента України за формою, затвердженою компетентним органом іноземної держави, для виконання відповідного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Для цього, платник податків (уповноважений представник), у відповідності до вимог Порядку  може подати Заяву до контролюючого органу за основним місцем обліку, з зазначенням у Заяві обраного варіанту її розгляду, а саме щодо  підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, з зазначенням назви країни.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).