Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.04.2025 р. № 2237/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового
кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податку повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи  5 відсотків.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включаються до доходу платника єдиного податку наступного виду зарахування на поточний рахунок:

1.1. Компенсація витрат роботодавців на оплату праці внутрішньо переміщених ociб згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня
2022 року № 331 «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» (далі – Постанова № 331);

1.2. Компенсація роботодавцю єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за працевлаштування безробітних, які мають додаткові гарантії згідно постанови Кабінету Міністрів України вiд 10 лютого 2023 року № 124 (далі – Постанова № 124);

1.3. Зарахування коштів мікрогранту згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (далі – Постанова № 738).

2. Чи оподатковується за загальними правилами податок на доходи фізичних осіб – 18 відс. та військовий збір – 5 відс. наступного виду зарахування на поточний рахунок платника єдиного податку:

2.1. Компенсація витрат роботодавців на оплату праці внутрішньо переміщених осіб згідно Постанови № 331;

2.2. Компенсація роботодавцю єдиного внеску за працевлаштування безробітних, які мають додаткові гарантії згідно Постанови № 124;

3.3. Зарахування коштів мікрогранту згідно Постанови № 738.

3. Чи виникає обов'язок подання декларації про майновий стан, якщо у фізичної особи –  підприємця платника єдиного податку є наступні зарахування на поточний рахунок (якщо так, то зазначте, будь ласка, у яких рядках декларації потрібно відобразити кожний із видів доходу):

3.1. Компенсація витрат роботодавців на оплату праці внутрішньо переміщених осіб згідно Постанови № 331;

3.2. Компенсація роботодавцю єдиного внеску за працевлаштування безробітних, які мають додаткові гарантії згідно Постанови № 124;

3.3. Зарахування коштів мікрогранту згідно Постанови № 738.

Постановою № 331 затверджено Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі – Порядок № 331).

При цьому Порядок № 331 визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі – компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.

Компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом. Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на умовах, визначених                       Порядком № 331, один раз (п. 2 Порядку № 331).

Згідно з п. 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена п. 1 Порядку № 331, працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, що визначається абзацом третім цього пункту, за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

У разі коли компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати               трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб – шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2                              Порядку № 331.

Фінансування компенсації витрат здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначені цілі в бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а також за рахунок інших джерел,
не заборонених законодавством.

Крім того, Постановою № 124 затверджено Порядок надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних (далі – Порядок                    № 124), дія якого поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які за направленням центру зайнятості працевлаштовують категорії зареєстрованих безробітних, зазначених у п. 3 Порядку № 124.

Відповідно до п. 4 Порядку № 124 роботодавцю, який працевлаштовує осіб, визначених абзацами другим – восьмим, десятим та дванадцятим п.п. 1 п. 3 Порядку № 124 та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, а також осіб, визначених п.п. 3 п. 3 Порядку № 124, за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на два роки, компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску.

При цьому компенсації, передбачені Порядком № 124, виплачуються за рахунок та в межах коштів, передбачених на ці цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних) (п. 7 Порядку № 124).

Водночас Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу затверджено Постановою № 738.

Порядком визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання (далі – отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу                       (далі – мікрогрант).

Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти:

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство економіки України. Розпорядником коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Державний центр зайнятості.

Для виплати мікрогрантів отримувачам за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу», Міністерство економіки України відкриває в Казначействі реєстраційні рахунки загального та спеціального фондів державного бюджету (далі – рахунки)
(п. 7 Порядку).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Кодексом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначено п. 292.11 ст. 292 Кодексу, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи зазначене, суми коштів цільового призначення у вигляді, компенсацій, які виплачуються відповідно до Постанови № 331 та Постанови
№ 124, а також мікрогранту не включаються до доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку, але при цьому такі доходи оподатковуються за загальними правилами встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб
(не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13 1 ст.170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, якщо компенсації та мікрогрант виплачуються (надаються) на умовах, визначених актами Кабінету Міністрів України, виключно з бюджетів та/або фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, то такі суми
не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.

При цьому відповідно до розділу IV Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до інших положень Кодексу, то в ній
поряд з іншими доходами зазначаються доходи, які звільнені від оподаткування
(п. 179.2 ст. 179 Кодексу).

Разом з цим зауважуємо, що позиція в частині оподаткування мікрогрантів, які надаються на підставі Постанови № 738, погоджена з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.