Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2018 р. № 669/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання вживаних транспортних засобів, що були придбані за межами митної території України, за ціною, нижчою ціни придбання, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, встановлено пунктом 189.3 статті 189 Кодексу .

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

При цьому підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що особа для цілей розділу V Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

• або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;
• або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
• або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

б) фізична особа - підприємець, яка:

• або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;
• або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
• або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

г) постійне представництво;

ґ) інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Кодексу нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Отже, нерезидент України не є особою у розумінні підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання вживаних товарів (у т.ч. транспортних засобів), встановлений пунктом 189.3 статті 189 Кодексу, застосовується у разі, якщо такі товари були придбані у осіб, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість.

До операцій з постачання вживаних транспортних засобів, придбаних у нерезидентів України (за межами митної території України), правила визначення бази оподаткування ПДВ, встановлені пунктом 189.3 статті 189 Кодексу, не застосовуються. Такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку, база оподаткування за такими операціями визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу (виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання).

Пунктом    15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
• іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.