Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2025 р. № 2275/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення, Підприємець здійснює діяльність у сфері послуг з використанням мережі Інтернет.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за послуги Підприємець звернувся до контролюючого органу із такими питаннями:

        1. Чи є платіжний сервіс «А» (який є програмним комплексом та з точки зору НБУ відноситься до сервісу переказу коштів) «банківською системою дистанційного обслуговування та/або сервісом переказу коштів» в розумінні пункту 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), при використанні якого «реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), та розрахункові книжки не застосовуються»?

        2. Чи потрібно ФОП, яка надає послуги через мережу інтернет, при отриманні оплати за ці послуги через платіжний сервіс «А», застосовувати РРО/ПРРО? Чи буде правомірним в даному випадку скористатись пільгою, встановленою пунктом 14 статті 9 Закону № 265, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів?

        3. Як визначається дата виникнення доходу ФОП – платника єдиного податку з метою його оподаткування у разі використання платіжного сервісу «А»: дата зарахування коштів на платіжну систему «А» чи дата надходження коштів на банківський розрахунковий рахунок платника єдиного податку?

        4. Яка сума вважається доходом ФОП-платника єдиного податку у разі використання платіжного сервісу «А»: повна сума виручки з урахуванням суми комісії чи сума виручки за мінусом суми комісії?

Щодо питання 1

З питань можливості віднесення тих чи інших продуктів до банківських систем дистанційного обслуговування чи сервісів переказу коштів слід виходити з того, що «система дистанційного обслуговування» є продуктом банку, що пропонується / надається банком своїм клієнтам (фізичним особам / суб’єктам господарювання) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, і т.ін).

Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).

Сервіси переказу коштів – продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі – НФУ), який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/ суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.

Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті
банку / НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку / НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення / платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку / НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше)».

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що вказаний Підприємцем сервіс «А» для приймання оплати в мережі інтернет (еквайринг) може
бути віднесений до сервісів переказу коштів у розумінні пункту 14 статті 9 Закону № 265.

Щодо питання 2

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Зокрема, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене пунктом 14
статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас право не застосовувати РРО/ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в
пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою сервісів переказу коштів, застосовування РРО/ПРРО для Підприємця не є обов’язковим.

Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв сервісів переказу коштів, яким є платіжний сервіс
«А» (в контексті звернення), що в свою чергу відповідає
Закону № 265.

Щодо питань 3 та 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Умови перебування фізичної особи – підприємця на єдиному податку третьої

групи встановлені підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, а саме до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку
першої – третьої груп.

Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3
статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи надає послуги з використанням мережі Інтернет, оплата за які здійснюється через платіжну систему «А», яка має ліцензію Національного банку України, надходить на рахунок фізичної особи – підприємця, то датою отримання доходу платника єдиного податку є дата зарахування їх на його розрахунковий рахунок, відкритий у фінансовій установі для здійснення підприємницької діяльності.

При цьому сумою доходу фізичної особи – підприємця є повна сума з врахуванням комісії.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію