Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.04.2025 р. № 2309/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є особою, яка володіє часткою у статутному капіталі іноземної компанії «    » (Республіка Кіпр) у розмірі (   ) відсотків, що була набута до 31.12.2021. У свою чергу компанія                «       » є власником торгових знаків, зареєстрованих в Україні, та отримує ліцензійну винагороду за право користування торговими знаками (роялті) від українських суб’єктів господарювання.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Які податки відносяться до «аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією», у розумінні підпункту 170.13.2.4. пункту 170.13 статті 170 Кодексу, на які фізична
особа – резидент України може зменшити суму податку на прибуток, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії ?

2. Чи є сума податку на прибуток із джерелом їх походження з України («податок на репатріацію»), що сплачується в Україні контрольованою іноземною компанією (утримуються резидентами під час виплати роялті іноземній компанії), сумою податку, на яку контролююча фізична особа може зменшити суму податку на доходи фізичних осіб, у відповідності до норм, визначених підпунктом 170.13.2.4. пункту 170.13 статті 170 Кодексу?

3. Якщо контролююча фізична особа може зменшити суму податку на доходи фізичних осіб на суму податку на прибуток із джерелом їх походження з України («податок на репатріацію»), сплачений в Україні контрольованою іноземною компанією, то яким документом контролююча фізична особа повинна підтвердити факт такої сплати? Який документ має бути поданий контролюючою фізичною особою разом із податковою декларацією у відповідності до абзацу третього підпункту 170.13.2.4. пункту 170.13 статті 170 Кодексу?

Чи може бути таким документом «довідка про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, затвердженою Наказом Міністерства Фінансів України від 28.07.2022 року № 219?

Щодо питань першого-третього

Пунктом 39².2 статті 39² Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній.

Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² Кодексу.

Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається, зокрема, до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В той же час, оподаткування іноземних доходів встановлено пунктом 170.11 статті 170 Кодексу, відповідно до якого, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, крім, зокрема, прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 Кодексу платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень статті 39² Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.13.2 пункту 170.3 статті 170 Кодексу у разі,  якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена підпунктом 167.5.4 пункту 167.5              статті 167 Кодексу.

При цьому відповідна частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії (підпункт 170.13.2.1 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) після подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку контрольованої іноземної компанії, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку визначеної підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу. Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена)                           (підпункт 170.13.2.2 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку контролюючої іноземної компанії (його частини) після моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (підпункт 170.13.2.3 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов'язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії (підпункт 170.13.2.4 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу).

Також зазначені доходи є оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Крім того, згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Таким чином, у розумінні підпункту 170.13.2.4 підпункту 170.13.2                  пункту 170.13 статті 170 Кодексу контролююча особа має право зменшити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого) на суму сплачених такою іноземної компанією податків. Така сума податків може включати як корпоративний податок або інший аналогічний податок, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплачений контрольованою іноземною компанією, так і податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.

При цьому застосування контролюючою особовою такого зменшення можливе лише за умови документального підтвердження фактичної сплати такої суми податків.

Відповідно до пункту 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Статтею 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року (далі – Гаазька Конвенція) остання поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Статтею 3 Гаазької Конвенції визначено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Однак дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури
не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі,
в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Згідно з статтею 6 Гаазької Конвенції кожна Договірна держава призначає, зазначаючи їхні офіційні функції, ті органи, яким надаються повноваження на проставлення апостиля, згаданого в частині першій статті 3.

Таким чином, оскільки Україна та Республіка Кіпр є сторонами Гаазької Конвенції, то легалізація іноземного офіційного документу, виданого компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр здійснюється шляхом проставлення апостилю.

З огляду на зазначене, довідка про суму сплачених податків, а також про базу та/або об’єкт оподаткування, що видана компетентним (уповноваженим) органом іноземних держав, вважатиметься належним чином легалізованою
для прийняття її в Україні за умови, якщо вона відповідає вимогам пункту 13.5 статті 13 Кодексу, а саме містить апостиль, передбачений статтею 4 Гаазької Конвенції, перекладена відповідно до законодавства України та нотаріально засвідчена. 

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо контролююча особа зменшує
суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого)
на суму сплачених такою іноземної компанією податків, така особа повинна надати контролюючому органу документ, виданий компетентним (уповноваженим) органом іноземних держав, про суму сплачених податків,
а також про базу та/або об’єкт оподаткування, яка належним чином легалізована на території України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.