Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.04.2025 р. № 2321/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство, яке є власником мережі магазинів, планує довготривалу співпрацю з благодійним фондом. Суть такої співпраці полягає у публічному зборі грошових коштів серед невизначеного кола осіб -  покупців мережі магазинів Товариства на користь благодійного фонду, від імені якого Товариство буде виступати на підставі відповідного договору. Кошти (індивідуальні пожертви) збираються одночасно з продажем товару та використанням РРО (ПРРО), зазначене супроводжується наданням покупцеві касового чеку з окремою позицією в ньому, де вказується розмір пожертви. Всі зібрані кошти проходять через каси магазинів мережі та потрапляють на розрахунковий рахунок Товариства. Відповідно до договору після завершення періоду збору Товариство перераховує всі зібрані кошти на користь благодійного фонду.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) щодо включення до бази оподаткування ПДВ сум коштів пожертв, одержаних через каси магазинів мережі;

2) чи має право Товариство класифікувати такі надходження грошових коштів як кредиторську заборгованість перед благодійним фондом без нарахування зобов’язання з ПДВ;

3) чи є для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств збори благодійних пожертв доходом Товариства; чи виникають витрати під час перерахування коштів до благодійної організації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Питання порядку організації благодійної діяльності не належать до компетенції ДПС.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається із Закону № 5073, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 2 Закону № 5073).

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 5 Закону № 5073 одним із видів благодійної діяльності є публічний збір благодійних пожертв.

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073(частина перша статті 6 Закону № 5073).

Публічним збором благодійних пожертв визнається добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема з використанням засобів електронних комунікацій, у тому числі благодійного електронно-комунікаційного повідомлення, для досягнення цілей, визначених цим Законом№ 5073 (частина перша статті 7 Закону № 5073).

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 5073 особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв на користь благодійної організації від власного імені, діють на підставі контракту (договору) про благодійну діяльність з такою благодійною організацією. Контракт (договір) має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх використання, порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації та відповідальність сторін у разі порушення контракту(договору) або порядку використання пожертв.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 5073 благодійна організація –  юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом № 5073, як основну мету її діяльності; благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 та 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації..

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Щодо питання 1

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, а не отримання коштів.

Тому, якщо кошти, які отримуються платником податку, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що безпосередньо постачаються платником, то операції з надання/отримання платником таких коштів не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг у розумінні підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ. Податкових наслідків з ПДВ при отриманні таких коштів у платника ПДВ не виникає.

Водночас якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених (чи тих, які планується поставити у майбутньому) таким платником товарів/послуг, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.

Отже, якщо в описаній у зверненні ситуації Товариство на підставі договору про благодійну діяльність, укладеного з благодійною організацією, здійснює серед невизначеного кола осіб (благодійників) на користь такої благодійної організації публічний збір благодійних пожертв у формі коштів, то при умові, що така благодійна пожертва не є обов’язковою, не є оплатою поставлених Товариством товарів/послуг благодійникам, у бухгалтерському обліку обліковується окремо, в касовому чеку зазначається окремою позицією, тобто не включається в ціну товару/послуги, то у Товариства, яке отримало ці кошти, у разі виконання умов, передбачених Законом № 5073, не виникає об’єкт оподаткування ПДВ внаслідок такого отримання, а грошові кошти не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Щодо питання 2

У разі виконання зазначених вище умов Товариство має право обліковувати надходження коштів, отриманих в результаті публічного збору благодійних пожертв, як кредиторську заборгованість перед благодійним фондом без нарахування зобов’язання з ПДВ.

Водночас операції з надання благодійної допомоги у вигляді товарів/послуг (у тому числі благодійних пожертв у вигляді майна) відповідно до підпунктів 14.1.191 та 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг та згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку, крім випадків, визначених, зокрема, у підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у  зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Щодо питання 3

ПКУ не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями із здійснення публічного збору благодійних пожертв на користь благодійної організації згідно із Законом № 5073.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, питання бухгалтерського обліку підприємством операцій із здійснення публічного збору благодійних пожертв на користь благодійної організації належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).