Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2025 р. № 2369/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Комунальне підприємство займається збором, очищенням та постачанням води. Рішенням сільської ради прийнята місцева програма фінансової підтримки Комунального підприємства, відповідно до якої виділяються кошти з місцевого бюджету на безповоротній основі (без умови надання послуг) на оплату праці та нарахувань на заробітну плату, оплату комунальних послуг, придбання обладнання. Загальна сума надходжень Комунального закладу на бюджетні рахунки за останні 12 місяців склала понад 1 млн грн.

Враховуючи вищевикладене, Комунальний заклад просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання визначення необхідності обов'язкової реєстрації ним платником ПДВ у разі надходження коштів з місцевого бюджету в сумі, що перевищує 1 млн грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

  Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

  З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (підпункт «б» 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Так, відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ такою особою для цілей розділу V ПКУ є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

  Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Операції, які не є об’єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Згідно з пунктами 183.1 і 183.2 статті 183 розділу V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V ПКУ.

  Таким чином,  у ПКУ не виключено з числа об’єктів оподаткування ПДВ послуги / роботи, які постачаються / виконуються платниками податків; не передбачено, що спосіб і механізм оплати поставлених платником податків послуг / робіт (за рахунок бюджетних коштів чи ні) впливає на можливість виникнення об’єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання / виконання таких послуг/робіт. Разом із тим у ПКУ встановлено, що джерело оплати послуг / робіт впливає на дату визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ із постачання товарів / послуг, а не взаємовідносини платника ПДВ з іншими суб’єктами чи кошти, які отримані, в тому числі, з бюджету; платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо фінансування (грошові кошти), яке отримує платник, не є об’єктом оподаткування ПДВ, водночас до бази оподаткування ПДВ відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ включаються будь-які кошти, які надходять до платника як оплата вартості послуг / робіт, що постачаються чи постачатимуться платником, у тому числі бюджетне фінансування, якщо воно по суті є оплатою вартості виконаних у межах бюджетних програм послуг / робіт за умови, що безпосереднім постачальником / виконавцем таких послуг / робіт є платник.

Отже, операції з постачання платником ПДВ послуг, у тому числі послуг зі збору, очищення та постачання води, згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо загальний обсяг операцій Комунального підприємства з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то згідно з вимогами ПКУ Комунальне підприємство має зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

При обрахунку обсягів операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації  платником ПДВ враховується не сума грошових коштів, отриманих Комунальним підприємством (у тому числі як вартість компенсації за надані послуг), а вартість товарів/послуг, які були поставлені (надані, виконані) особою за попередні 12 календарних місяців, або за які була отримана попередня оплата.

При цьому ДПС звертає увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).