Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2025 р. № 2372/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_________» (далі –  Товариство) щодо окремих питань для цілей оподаткування, пов’язаних із укладенням договорів з юридичною особою, яка  зареєстрована на тимчасово окупованій території України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Товариством як виконавцем послуг планується укладення договору про надання послуг із комунальним комерційним підприємством, яке буде замовником послуг. Оплата за надані послуги буде здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету.

Як повідомляється, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб − підприємців та громадських формувань місцезнаходженням комунального комерційного підприємства зазначено адресу на тимчасово окупованій російською федерацією території України.

Враховуючи викладене вище, Товариство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи може Товариство (як виконавець послуг) укласти договір про надання послуг із комунальним комерційним підприємством (замовником послуг), місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія України після 24.02.2024?

2. Чи можуть виникнути претензії з боку контролюючих органів до реальності господарської операції із комунальним комерційним підприємством, яке зареєстроване на території України, тимчасово окупованій після 24.02.2022?

3. Чи будуть вважатися доходами від нерезидента доходи, отримані в процесі виконання договірних зобов’язань від комунального комерційного підприємства, яке зареєстроване на території України, тимчасово окупованій після 24.02.2022? 

4. Чи буде у випадку згідно зі зверненням дата виникнення податкових зобов’язань із ПДВ датою надходження коштів відповідно до п. 187.7 ст. 187 Кодексу?

Щодо запитань 1 – 3

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу, як встановлено у п. 1.1 ст. 1 цього Кодексу.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення, оформлення правочинів, забезпечення виконання зобов’язань суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших спеціальних нормативно-правових актів у відповідній сфері діяльності.

Водночас повідомляємо, що особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України визначає Закон України від 15 квітня 2014 року   № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян  та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (зі змінами) (далі – Закон № 1207-VII).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 1207-VII правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Як визначено частиною другою ст. 13 Закону № 1207-VII, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами − підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої  ст. 215 Цивільного кодексу України.  

Згідно з частиною третьою ст. 13 Закону № 1207-VII під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України,                             не застосовуються на тимчасово окупованій території.

Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється  (частина шоста ст. 13 Закону № 1207-VII).

Для цілей оподаткування доходи, отримані платниками податків від виконання договірних зобов’язань із підприємствами, зареєстрованими на тимчасово окупованій території України після 24.02.2022, не можуть бути визнані як доходи від нерезидентів, оскільки такі договори є нікчемними згідно із законодавством України.

Щодо запитання 4

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та           підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.

Відповідно до п. 187.7 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Отже, у разі здійснення платником ПДВ у межах та з дотриманням  вимог чинного законодавства операції з постачання послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією необхідно визначати відповідно до п. 187.7 ст. 187 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).