Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.05.2025 р. № 2412/ІПК/99-00-12-01-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – об’єкт оподаткування, заява № 20-ОПП), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство придбало на електронних торгах спеціальний дозвіл на користування надрами (далі – спецдозвіл) для їх геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ).

Земельна ділянка в межах спецдозволу може складатися з декількох земельних ділянок, виділених окремо в натурі (на місцевості) з присвоєними/не присвоєними кадастровими номерами, або може бути частиною більшої земельної ділянки, яка має власний кадастровий номер, і її частина входить у межі дії спецдозволу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є спецдозвіл на користування надрами об’єктом оподаткування, який потрібно зазначати у заяві № 20-ОПП?

2. Якщо спецдозвіл є об’єктом оподаткування, то який тип об’єкта оподаткування слід зазначати у заяві № 20-ОПП?

3. Чи є необхідність подавати інформацію у заяві № 20-ОПП про земельну ділянку, межі якої вказані у спецдозволі, та яку інформацію відображати у графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» у разі, якщо ділянка не має кадастрового номера, або є частиною більшої ділянки з одним загальним кадастровим номером.

З порушених у зверненні питань в межах компетенції повідомляємо.

Відповідно до статті 18 Кодексу України про надра (далі – Кодекс про надра) надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Статтею 16³ Кодексу про надра, зокрема, встановлено, що невід’ємною частиною спецдозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між відповідним дозвільним органом та надрокористувачем протягом 30 календарних днів з дня прийняття відповідним дозвільним органом рішення про надання спецдозволу.

Угода про умови користування надрами має містити характеристику ділянки надр та програму робіт, що оформлюються як додатки до угоди, які є її невід’ємною частиною, а також умови надрокористування.

Частиною першою статті 79¹ Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з частинами третьою – шостою статті 79¹ Земельного кодексу сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.

Пунктом 63.3 статті 63 Кодексу встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок                 № 1588).

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 заява № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У заяві № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання заяви № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації щодо об’єктів оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Згідно з абзацом восьмим пункту 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 Заява № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» заяви № 20-ОПП не заповнюється.

Заява № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до заяви                    № 20-ОПП).

Першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» заяви № 20-ОПП, є правовстановлювальні документи, які є актуальними на дату подання цієї заяви.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).  

Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику. 

З метою конкретизації інформації про об’єкт оподаткування суб’єкт господарювання має можливість зазначити додаткові відомості про нього у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заяви № 20-ОПП.

Отже, як відповідь на порушені у зверненні питання, повідомляємо.

Керуючись пунктом 63.3 статті 63 Кодексу та пунктом 8.4 розділу VIII Порядку № 1588, шляхом подання заяви № 20-ОПП необхідно повідомити контролюючі органи про земельну ділянку, межі якої вказані у спецдозволі, як про об’єкт оподаткування, обравши для неї відповідний тип, наприклад:
«580 Земельна ділянка», «587 Виробнича ділянка», «711 Ділянка надр» тощо.

У разі, якщо такій земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, заява № 20-ОПП з відомостями про неї (без заповнення графи 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування») подається із додержанням абзацу восьмого пункту 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 – до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків у паперовій формі.

У разі, якщо земельна ділянка без присвоєного кадастрового номера є частиною, що входить до складу більшої ділянки з одним загальним кадастровим номером, то у заяві № 20-ОПП можна повідомити про більшу  ділянку, зазначивши у графі 17 її (загальний) кадастровий номер, а у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування» – дані щодо частини (виділеного розміру частки), яка входить до складу більшої ділянки.

Оскільки документи, які надають право здійснювати відповідні види господарської діяльності, наприклад, – спецдозвіл на користування надрами, ліцензії тощо, не відповідають ознакам об’єкта оподаткування, визначеним абзацом третім пункту 63.3 статті 63 Кодексу, про них не потрібно повідомляти у заяві № 20-ОПП.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).