Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.05.2025 р. № 2417/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо наявності кількості сільськогосподарських угідь у користуванні платника для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що є виробником сільськогосподарської продукції та платником єдиного податку четвертої групи. Основний вид діяльності Товариства – 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід. Товариство має власні та орендовані земельні ділянки площею 1 831 га.

Здійснюючи аналіз норм Кодексу, заявник визначає, що ключовим критерієм для набуття та підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва на рівні 75 відсотків та більше та норми Кодексу не містять вимог щодо мінімальної площі сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи вимагає чинне законодавство мінімальної кількості сільськогосподарських угідь для збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи юридичною особою, за умови дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва на рівні 75 відсотків та більше?
2. Підтвердити, що юридична особа, яка відповідає критеріям сільськогосподарського товаровиробника згідно з пп. 14.1.235 п.14.1
   ст.14 Кодексу та дотримується частки сільськогосподарського товаровиробництва на рівні 75 відсотків та більше, має право бути платником єдиного податку четвертої групи незалежно від кількості сільськогосподарських угідь, що перебувають у її користуванні?
3. Підтвердити, що передача Товариством будь-якої частини орендованих сільськогосподарських угідь в суборенду іншому платнику єдиного податку четвертої групи юридичної особі, не вплине на статус Товариства, як платника єдиного податку четвертої групи, за умови дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва на рівні 75 відсотків та більше?

 

Щодо першого та другого питань

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Згідно з пп. "а" пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до четвертої групи платників єдиного податку відносяться юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до
ст. 298 Кодексу. Норма п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу визначає, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Отже, нормами Кодексу не передбачено мінімальну кількість земельних ділянок (площ), які відносяться до сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), та які перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Разом з тим повідомляємо, що до доходу сільськогосподарського товаровиробника при обчисленні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік включаються доходи від реалізації продукції, яка вирощується, відгодовується безпосередньо виробником цих товарів (продукції), якщо вона була придбана або вироблена на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

 

Щодо третього питання

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Об'єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є, зокрема, земельні ділянки, отримані на умовах оренди, суборенди, емфітевзису.

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України "Про оренду землі" від
06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята ст. 6 Закону № 161).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV  (далі – Закон № 1952).

Згідно з абзацом сьомим п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення в користування (оренду, суборенду) іншому суб’єкту господарювання не впливає на статус платника єдиного податку четвертої групи.

Додатково повідомляємо, якщо платник єдиного податку четвертої групи передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування іншому суб’єкту господарювання та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такими земельними ділянками, то суб’єкт господарювання, який фактично використовує ці ділянки на праві користування, включає до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи такі орендовані площі земельних ділянок.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).