Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.05.2025 р. № 2450/ІПК/99-00-12-01-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – об’єкт оподаткування, заява № 20-ОПП), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство не має можливості внести у                графу 9 заяви № 20-ОПП актуальні відомості щодо місцезнаходження об’єкта оподаткування згідно з даними, зазначеними у правовстановлювальних документах, зокрема, не приймаються відомості із зазначенням у графі 9 заяви № 20-ОПП назви вулиці «Могили Петра», тому Товариство зазначило – «Петра Могили». 

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Чому не приймається заява № 20-ОПП з адресою, зазначеною у правовстановлювальних документах?
2. Чи передбачена відповідальність за неточні дані в адресі ведення діяльності?

Щодо пункту 1 звернення.

Відповідно до частин першої – третьої статті 26³ Закону України                               від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038) адресою об’єкта нерухомого майна                      (далі – адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 690 затверджено Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна (далі – Порядок № 690), який визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об’єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об’єкта, які є самостійними об’єктами права на нерухоме майно.

Пунктом 19 Порядку № 690, зокрема, визначено, що у назвах вулиць, які складаються з власного імені та прізвища, спочатку зазначається власне ім’я, а потім – прізвище.

Органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна визначаються відповідно до частини п’ятої статті 26³ Закону № 3038.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння (частина шоста статті 26³ Закону                   № 3038).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку ведення словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.07.2012 № 1014/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за № 1151/21463 (далі – Порядок № 1014/5), інформація до словника вулиць про вулиці населених пунктів вноситься технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме на підставі оформленого відповідно до законодавства повідомлення органу місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальної одиниці якого розташовані відповідні вулиці, до якого додається копія відповідного розпорядчого документа (рішення/розпорядження) щодо найменування (перейменування), уточнення назви вулиці населеного пункту, оформленого відповідно до законодавства.

З метою спрощення процедури пошуку інформації в словниках в алфавітному порядку Порядком № 1014/5 передбачено, що відомості про вулицю, яка складається з власних імені та прізвища, спочатку зазначається прізвище, а потім – ім’я.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок                 № 1588).

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 заява № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Дані щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» заяви № 20-ОПП, заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів, які є першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування, і актуальні на дату подання цієї заяви.

При заповненні графи 9 розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» заяви № 20-ОПП, якщо вона подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідну назву вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо відповідного населеного пункту з довідника, активуючи відповідне поле.

Довідник вулиць, що використовується для заповнення графи 9 розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» заяви № 20-ОПП в електронній формі, є еталонним, і формується ДПС на підставі отриманих ДПС даних
від уповноважених органів місцевого самоврядування.

При цьому, наявні випадки, коли у даних щодо різних населених пунктів назва вулиці може мати однакове за змістом, але різне за написанням найменування, наприклад, «Петра Могили» чи «Могили Петра».

Існуючий спосіб внесення топонімів до довідника вулиць є лише технічним аспектом роботи Інформаційно-комунікаційної системи ДПС, який не направлений на зміну назв топонімів в юридичному розумінні.

З огляду на зазначене, та керуючись приписами Порядку № 690 та
Порядку № 1014/5, зазначення у заяві № 20-ОПП назви вулиці в обраний заявником спосіб написання  «Петра Могили» чи «Могили Петра» вважається вірним.

Наразі довідник вулиць містить обидва способи написання вулиці «Петра Могили» та «Могили Петра», тому платник податків за власним бажанням може подати заяву № 20-ОПП з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування» для приведення у відповідність адресних даних об’єкта оподаткування до даних правовстановлювальних документів.

Додатково інформуємо, що у разі подання інформації про об’єкт оподаткування, який має ознаки поіменованого або іншого подібного об’єкта, який знаходиться за межами населеного пункту, відомості щодо його місцезнаходження розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» заяви                 № 20-ОПП в електронній формі заповнюються за такими правилами:

1)  у графі 7 зазначається назва населеного пункту/територіальної громади, де знаходиться поіменований об’єкт, який відповідає одній із таких назв: місто, село, селище, територіальна громада тощо;

2)  графи 8, 9 заповнюються, якщо у правововстановлювальних документах для поіменованого об’єкта визначені тип і назва вулиці, а також із довідників можна обрати необхідні значення для цих граф. При цьому у                 графі 7.1 зазначається лише назва поіменованого об’єкта;

3)  графи 8, 9 не заповнюються, якщо відсутні умови, наведені у                пункті 2. При цьому до графи 7.1, в якій можуть відображатись дані щодо поіменованого об’єкта, заносяться назва та адресні дані поіменованого об’єкта.

Відсутність фактичних даних для поіменованого об’єкта, стосовно якого подається заява № 20-ОПП, не потребує заповнення граф 10 – 13.

Щодо пункту 2 звернення.

Відповідальність суб’єкта господарювання за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах встановлена статтею 117 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).