Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.05.2025 р. № 2493/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, Товариство здійснює діяльність із страхування відповідно до Закону України від 18 листопада
2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909). В рамках своєї господарської діяльності Товариство укладає договори страхування, в тому числі, договори медичного страхування за класом страхування 2 «Страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування)».

Згідно умов договору медичного страхування у разі настанні страхового випадку страхова компанія може здійснювати не тільки виплату на користь закладів охорони здоров'я, а й відшкодувати застрахованій особі кошти, витрачені нею за отримані медичні послуги.

Договором медичного страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів.

До Товариства звернулась застрахована особа за подією, яка було визнана страховим випадком за договором медичного страхування. Застрахована особа самостійно оплатила лікування в закладі охорони здоров'я за таким страховим випадком та просить Товариство відшкодувати понесені нею витрати відповідно до умов договору медичного страхування.

Застрахованою особою було надано Товариству пакет документів, на відшкодування понесених витрат, що підтверджують оплату та отримання застрахованою особою медичних послуг, а саме: акти надання послуг та квитанції платіжного пристрою (платіжного терміналу самообслуговування), що забезпечує приймання платежів за медичні послуги (копії документів в додатках).

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи квитанція платіжного пристрою (платіжного терміналу самообслуговування), яка містить обов'язкові реквізити, визначені Постановою Національного банку України від 25.09.2018 року № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні» (далі – Постанова № 103), є розрахунковим документом, що підтверджує виконання платіжної операції, у розумінні «Положення про порядок застосування пп. 165.1.27 та 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу під час здійснення діяльності із страхування», і належним чином підтверджує факт оплати застрахованою особою медичних послуг, а відтак, за наявності інших документів, передбачених вказаним Положенням, належним чином підтверджує факт заподіяння шкоди застрахованій особі?

2. Чи сума страхової виплати, що буде здійснена Товариством застрахованій особі на підставі такої квитанції платіжного терміналу, відповідає нормам пп. 165.1.27 та 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб?

Щодо першого та другого питань

Законом № 1909 передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (стаття 1 Закону № 1909).

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою ст. 89 Закону № 1909, зокрема порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат (п. 15 частини другої ст. 89 закону № 1909).

При цьому страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 59 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, у разі виконання таких умов, зокрема, у разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений (п.п. «а» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Порядок застосування, зокрема, п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу визначається Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначених законодавством про регулювання ринків фінансових послуг
(п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Постановою Національного банку України від 15.07.2024 № 85 затверджено Положення «Про порядок застосування пп. 165.1.27 та 165.1.28
п. 165.1 ст. 165 Кодексу під час здійснення діяльності із страхування» (далі – Положення № 85).

Підпунктом 3 п. 5 розділу ІІ Положення № 85 встановлено, що положення п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються щодо суми виплати за договором страхування, яким передбачено страхування життя та/або здоров'я (страхування ризиків, пов'язаних із життям, здоров'ям, працездатністю та/або пенсійним забезпеченням), крім виплати за договором довгострокового страхування життя (далі - страхування життя та/або здоров'я), у разі виконання однієї з таких умов, зокрема настання страхового випадку, передбаченого договором страхування життя та/або здоров'я або законодавством, за яким факт заподіяння шкоди застрахованій особі підтверджено належним чином відповідно до вимог Положення. Сума виплати за договором страхування життя та/або здоров'я, яка в разі смерті застрахованої особи здійснюється вигодонабувачам, зазначеним у такому договорі страхування, та/або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими Податковим кодексом для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).

При цьому страховик (МТСБУ) для належного підтвердження факту заподіяння шкоди застрахованій особі приймає один або кілька документів із переліку (з урахуванням вимог п. 8 розділу II Положення № 85) залежно від умов договору страхування життя та/або здоров'я, причин, обставин, наслідків, ознак та/або характеру страхового випадку, зокрема:

документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність застрахованої особи (листок непрацездатності та/або інший документ, який згідно з вимогами законодавства України про ведення первинної облікової документації у сфері охорони здоров'я засвідчує тимчасову непрацездатність, оформлений у паперовій формі, або листок непрацездатності, сформований в Електронному реєстрі листків непрацездатності, та/або медичний висновок про тимчасову непрацездатність, сформований в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я) (п.п. 3 п. 6 розділу ІІ Положення № 85);

виписку з медичної карти амбулаторного або стаціонарного хворого, витяг з історії хвороби, консультаційний висновок спеціаліста, індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, інші медичні документи за формами, встановленими законодавством України, що регулює правовідносини у сфері охорони здоров'я (п.п. 1 п. 6 розділу ІІ Положення № 85);

розрахункові документи та/або документи, що підтверджують виконання платіжної операції, створені в паперовій та/або електронній формі, що ідентифікують надавача послуг (виконавця робіт, продавця товарів) та в яких відображено вартість отриманої застрахованою особою допомоги / послуг, пов'язаних з настанням страхового випадку, а також дату їх оплати (включаючи фіскальний касовий чек, товарний чек, прибутковий касовий ордер, квитанцію платіжного пристрою, платіжну інструкцію, квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки, виписку про рух коштів за рахунком ініціатора платіжної операції та/або інший документ, визначений законодавством України, що підтверджує факт здійснення/виконання відповідної платіжної/розрахункової операції). Така оплата здійснюється за допомогу/послуги, пов'язані з настанням страхового випадку, які передбачені умовами договору страхування життя та/або здоров'я застрахованої особи, та/або необхідність отримання яких застрахованою особою згідно з умовами такого договору страхування підтверджена відповідними документами закладів охорони здоров'я та/або фізичних осіб – підприємців, які в установленому законодавством України порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, інших суб'єктів господарювання, що надавали таку допомогу / послуги (включаючи направлення, рецепти, записи про направлення та рецепти в електронній системі охорони здоров'я, інші документи з призначеннями лікаря) (п.п. 6 п. 6 розділу ІІ Положення № 85).

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету, або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу
(п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу .

Податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, сума страхового відшкодування, яка була нарахована (виплачена) за договором страхування на користь застрахованої особи у разі настання страхового випадку, передбаченого договором страхування життя та/або здоров'я або законодавством не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника – фізичної особи за умови дотримання вимог п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та Положення № 85, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

При цьому така застрахована особа повинна підтвердити факт настання страхового випадку, шляхом надання підтверджуючих документів, зокрема квитанції платіжного пристрою.

У разі відсутності підтверджуючих документів, то суми такого відшкодування включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб. При цьому Товариство зобов’язане виконати всі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Крім того, в документах, що підтверджують виконання платіжної операції, зокрема в квитанції платіжного терміналу самообслуговування, повинна зазначатись інформація, яка ідентифікує надавача послуг.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.